Що таке кліпове мислення?

Розвиток телебачення і, особливо, Інтернету, призвів до того, що нинішнє молоде покоління все менше мислить логічно, сприймаючи отриману інформацію поверхово та фрагментарно. Фахівці навіть говорять, про новий феномен сучасності — кліпове мислення.

Які особливості цього типу мислення? Що призвело до його виникнення та як запобігти негативним наслідкам, до яких воно призводить?

Пропонуємо знайти відповіді в нашій статті.

    Що таке кліпове мислення?

Термін «кліпове мислення» з’явився в середині 1990-х років, і спочатку означав здатність людини сприймати світ через короткі яскраві образи і послання теленовин або відеокліпів. Цим воно принципово відрізняється від понятійного (словесно–логічного) мислення, де використовуються поняття та логічні конструкції, а не образи.

Взагалі, слово «clip» перекладається з англійської як «відсікання; фрагмент, нарізка». Вирізаючи основні моменти і складаючи їх у загальну історію, монтажник кліпів полегшує глядачу розуміння і показує загальну картину, не заглиблюючись у запропоновану тему. 

Кліпове мислення працює за тими ж принципами, що й відеокліпи, тобто людина сприймає навколишню дійсність як послідовність не пов’язаних між собою явищ, а не як цілісну картину. Мозок просто не встигає збудувати логічний ланцюжок, а отримана інформація швидко забувається, звільняючи місце для нової.

• «Дітям і молоді, у яких переважає кліпове мислення, складно аналізувати будь-яке явище, бо на жодному з них їхня увага не фокусується надовго. Місце одного миттєво займає інше» — пояснює психолог Марина Маншиліна

Із кліповим мисленням світ перетворюється на калейдоскоп різних, не пов’язаних між собою уламків інформації. Діти звикають до того, що образи в їхній голові постійно змінюють один одного і постійно вимагають нових.

    Що призвело до виникнення кліпового мислення?

У 2010 р. російський філософ і культуролог К. Г. Фрумкін виділив 5 основних причин появи кліпового мислення:

• Розвиток сучасних технологій.
• Необхідність сприймати великий обсяг інформації.
• Багатозадачність.
• Прискорення ритму життя іспроби встигнути за ним, щоб бути в курсі подій.
• Зростання демократії тадіалогічності на різних рівнях соціальної системи (проповідь перетворилася на дискусію, риторика — на діалектику).

Фахівці стверджують, що кліповий тип мислення передусім притаманний поколінню Y (народженим після 1981 року) та, ще більшою мірою, поколінню Z (народженим після 1994 р.) — молоді, що виросла під впливом цифрової революції.

Адже більшість сучасних серіалів, фільмів і мультфільмів створюються саме для кліпового споживача. Сцени в них йдуть маленькими блоками, часто змінюючи один одного без логічного зв’язку. Преса наповнюється короткими текстами, в яких автори лише окреслюють контури проблем. Телебачення подає новини, які між собою не пов’язані, потім рекламу, ролики якої теж ніяк один до одного не відносяться. У результаті людина, не осмисливши одну тему, переходить до споживання іншої.

 Школа, по суті, теж прищеплює учням кліпове мислення, хоч і використовує в своїй практиці підручники, що містять багато текстової інформації.

  Сімейний психолог Оксана Олейник пояснює:

• «Оскільки інформації дуже багато, їїподають, як правило, шматками, вирваними з контексту. Через потужний інформаційний потік та колосальний обсяг знань, який діти мають засвоїти, немає змоги прожити цю інформацію й докопатися до суті. Вона засвоюється дуже поверхнево. Це основна причина розвитку кліпового мислення.»

  Чим небезпечне кліпове мислення?

До негативних наслідків кліпового мислення спеціалісти відносять:

1. Неможливість тривалої концентрації уваги та зниження здатності до глибокого логічного аналізу

У володаря кліпового мислення спроможність аналізувати помітно знижується, оскільки будь-яка інформація не затримується надовго в його свідомості і швидко змінюється новою. А такі властивості мислення, як аналіз, виділення головного, уміння робити узагальнення і висновки, поступово стають непосильним завданням для людини.

2. Послаблення здатності доспівпереживання

Жорстокість і насильство, які щоденно поглинають люди з екранів телевізорів та Інтернету, поступово підвищують поріг людської чутливості до переживань інших. Крім того, перебуваючи в постійному інформаційному потоці, ми просто не встигаємо заглиблюватися у власні емоції. Звісно, в моменти гучних трагедій, люди починають співчувати і співпереживати загиблим, однак «градус співчуття» через незначний проміжок часу різко падає, адже за цей час через свідомість людей пройшли тонни нової інформації.

3. Зниження рівня успішності йкоефіцієнту засвоєння знань

В усьому світі вчителі б’ють на сполох через те, що діти дуже мало читають, часто не розуміють змісту прочитаного. Учні швидко забувають те, чого їх навчили зовсім нещодавно. Так, в процесі одного з експериментів старшокласникам запропонували відповісти на ряд запитань з програми попередніх класів. Результати показали, що коефіцієнт засвоєння знань у школярів становить 10-30%.

4. Підвищення сприйнятливості доманіпуляцій та впливу

Захоплюючись сприйняттям короткострокової інформації, люди не заглиблюються в її суть, тому стають чутливими і сприйнятливими до різних маніпуляцій.Тож у наш час потужним інструментом продажу стала реклама. Вона апелює до наших емоцій, а не здатності аналізувати інформацію, і, як наслідок, ми частіше робимо непотрібні покупки. Подібні технології впливу використовують політики у своїх передвиборчих кампаніях.

    Чи має кліпове мислення позитивні наслідки?

Кліпове мислення — досить складне й неоднорідне явище, тож, поряд з негативними, воно й має позитивні сторони. До них відносять:

1. Прискорення реакції

Життя стало настільки динамічним, що вимагає миттєвого включення та вміння швидко зорієнтуватися серед навали інформації. А кліпове мислення дозволяє швидше реагувати на будь-які стимули та зміни.

2. Захист мозку від інформаційного перевантаження

Багато фахівців називають кліпове мислення механізмом адаптації до розвитку інформаційних технологій. Свідомість сучасної людини підлаштовується під необхідність реагувати на терабайти інформації, яка існує навколо нас.

3. Розвитокбагатозадачності

    Американський психолог Ларі Розен в книзі  «Я, мій простір і я: виховання мережевого покоління» зазначає, що сильна сторона «покоління Інтернету» (Internet Generation) — розвиток здатності до багатозадачності. Такі люди можуть одночасно слухати музику, спілкуватися в чаті, «серфити» в Інтернеті, редагувати фото й робити уроки або працювати.

 Дитячий психолог Євгеній Мірошниченко зазначає:

• «Коли діти виростуть, тозроблять з цим кліповим мисленням великі відкриття. Вони інакше сприймають цей світ. Це мислення фрагментарне, немає системності, але, тим не менше, навіть таке калейдоскопічне сприйняття дозволяє дитині зібрати з уламків картину світу. Завдання дорослих — допомогти зробити її реалістичною, цілісною, несуперечливою, додати глибини.»

    Як боротися з мінусами кліпового мислення?

Все-таки формування цілісної особистості, якій би було притаманне як послідовне, так і кліпове мислення, можливе.

    Сімейний психолог Оксана Олійник зазначає, що

• «у80% це залежить від родини, й що молодша дитина, то більше інформації вона черпає саме із сім’ї. Якщо в родині є традиції, які передаються, цінності, можливість відкрито говорити про проблеми, підтримка, тоді такі діти менше стикаються з негативними наслідками кліпового мислення».

Зокрема, дуже важливо, щоб у перші 8–10 років дитина розвивалася творчо: малювала, співала. Музика дає змогу вчитися проживати емоції, аналізувати, сприяє цілісному розвитку мислення, бо впливає на гармонійний розвиток обох півкуль головного мозку. А малювання дає змогу більш споглядально сприймати світ.

    Крім того, для боротьби з негативними сторонами кліпового мислення можна використовувати такі способи:

1. Метод парадоксів

Пошук парадоксів і суперечностей викорінює споживацьке ставлення до інформації і вчить розмірковувати. Так, коли вчитель озвучує два взаємовиключні твердження, як правило, учні замислюються. Наприклад: Бетховен писав грандіозні симфонії, але при цьому був глухим. Як це пояснити?

2. Читання художньої тафілософської літератури

На відміну від телебачення, де сприйманням глядача управляють, при читанні художньої літератури людина створює образи самостійно. До того ж, вважається, що через філософські праці можна навчитися будувати ланцюжок від загального до приватного. Тож дітей потрібно привчати до читання. А для закріплення прочитаного спеціалісти рекомендують обговорювати зі своєю дитиною прочитаний матеріал, щоб вона вчилася аналізувати його і встановлювати зв’язки між явищами.

3. Дискусії іпошук альтернативної точки зору

Щоб глибоко й послідовно мислити, потрібно аналізувати і розуміти позиції людей із протилежними поглядами. Обговорення та участь у дискусійних клубах та круглих столах покращує здатність до критичного мислення, розвиває вміння й бажання думати.

4. День відпочинку від інформації

Обмежити себе у споживанні інформації — мудре рішення в епоху інформаційного буму. Експерти пропонують запровадити особистий «День відпочинку від інформації», протягом якого не можна нічого дивитися або читати. Споживання замінюється творенням і творчістю: можна писати, малювати, спілкуватися офлайн.

В інші дні важливо стежити за способом поглинання інформації. Наприклад, хоча б частково замінити безконечне перемикання каналів («зеппінг») чи гортання новин у соцмережах на перегляд повноцінних фільмів (а краще театральних вистав) і тривале читання великих текстів.

Потрібно розуміти, що кліпове мислення — це неминучий наслідок розвитку сучасного суспільства, у якого є як плюси, так і мінуси. Захищаючи нашу психіку від перевантажень, воно стає на заваді вмінню концентруватися і аналізувати інформацію.

Тож, виховуючи дітей у сучасному суспільстві, ми маємо постійно відшукувати баланс між кліповістю та зосередженістю, поєднувати полярності, що виключають та доповнюють одна одну. А ще потрібно зрозуміти, що, дозволяючи своїм дітям годинами сидіти за комп’ютерами, планшетами та айфонами, ми готуємо для них не найкраще майбутнє. Адже, не вміючи аналізувати інформацію, дуже складно стати успішною людиною.