Позаду вже перші три тижні нового навчального року.

Сьогодні 21 вересня, і позаду вже перші три тижні нового навчального року. Це важливий рубіж, коли завершується первинний етап адаптації до школи. Наші діти продовжують навчатися у складному комбінованому форматі: уроки перериваються тривогами, доводиться спускатися в укриття або різко перемикатися на онлайн-формат. Це колосальне навантаження на дитячу нервову систему, і зараз внутрішній ресурс багатьох дітей може бути виснаженим.

​Щоб вчасно допомогти дитині впоратися зі стресом, будь ласка, зверніть особливу увагу на такі зміни у її поведінці:

• ​Різкі коливання настрою: раптові спалахи агресії, безпричинна плаксивість, дратівливість або, навпаки, нетипова апатія, мовчазність та замкнутість.
• ​Фізіологічні зміни: порушення сну (дитині важко заснути, з'явилися тривожні сновидіння), погіршення або різке підвищення апетиту, загальна млявість.
• ​Психосоматичні скарги: часті болі в животі, нудота або головний біль, які виникають без медичних причин саме перед уроками чи під час перебування в укритті.
• ​Зниження мотивації та концентрації: категорична відмова підключатися до онлайн-занять, небажання йти до школи, швидка втомлюваність під час виконання елементарних завдань.
• ​Загострення страхів: підвищена тривожність під час сирен, поява нових страхів, небажання відпускати від себе батьків навіть у безпечному середовищі.

​Такі прояви — це природна реакція психіки на нетипові обставини та тривале напруження. Зараз дітям як ніколи потрібна наша емоційна стабільність, розуміння та підтримка без зайвого тиску щодо оцінок.

​Якщо ви помічаєте ці ознаки у своєї дитини тривалий час, відчуваєте, що їй складно впоратися самостійно, або просто потребуєте фахової поради — не залишайтеся з цим сам на сам.

​Нагадую, що на консультацію до психолога можна звернутися за телефоном: 098-913-75-13.

​Бережіть себе та емоційне здоров'я наших дітей!

З повагою, практичний психолог Наталія Федорівна.

ПІДЛІТОК У СТАНІ СТРЕСУ: ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Іноді за словами «мені байдуже», роздратуванням, мовчанням чи різкою поведінкою стоїть не неповага, а стрес, тривога або виснаження.

Що важливо пам’ятати вчителю?

🔹 1. «Це не проти мене»

Не сприймайте закочування очей, бурчання чи демонстративну байдужість як особисту образу. Спочатку — спокій, а вже потім вимоги.

🔹 2. Без публічних дуелей

Зауваження перед усім класом часто лише підсилюють опір. Краще сказати:

💬 «Я бачу, що ти зараз роздратований. Поговоримо після уроку».

🔹 3. Короткі й зрозумілі правила

Замість довгих нотацій — конкретна дія та невеликий вибір:

💬 «Ти починаєш із першого чи другого завдання? Обери одне».

🔹 4. Помічайте тривожні зміни

Раптове замикання, різка зміна поведінки, втрата інтересу до навчання, незвична поведінка чи висловлювання про безнадію — привід не залишати ситуацію без уваги та звернутися до психолога.

💬 Можна сказати просто:

«Я помітив/помітила, що ти останнім часом змінився. Якщо захочеш поговорити — я поруч».

🔹 5. Одна хвилина уваги на початку уроку

Спробуйте просту шкалу:

🔋 «Від 1 до 5 — скільки у тебе зараз заряду?»

Це допомагає вчителю краще зрозуміти стан класу, а підлітку — відчути, що його помічають і чують.

🌱 Іноді одна спокійна фраза дорослого може змінити весь день дитини.

Говоримо про булінг знову. Чому це досі важливо?

​Ми підіймаємо тему булінгу декілька разів на рік. Відзначаємо міжнародні дні, проводимо виховні години, говоримо про толерантність. Але, на жаль, як практичний психолог, я продовжую стикатися з тим, що випадки цькування залишаються нашою реальністю. Це не просто суха статистика — це прихована тривога, розпач і дитячий біль, який часто намагаються сховати за посмішкою чи агресією.

​Саме тому ми не маємо права зупинятися чи ставитися до цієї теми як до формальності. Цьогорічний Всеукраїнський тиждень з протидії булінгу триває з 14 по 18 вересня, і це ще одна критично важлива нагода зупинитися, придивитися одне до одного і нагадати прості, але такі необхідні правила людяності.

​Давайте долучимося до цієї ініціативи і нашою ЗОШ №8! Я закликаю колег, батьків та учнів не просто «відбути» цей час заради галочки, а зробити крок назустріч одне одному. Замість стандартних лекцій ми можемо використовувати інтерактивні вправи, елементи арттерапії та відкриті рефлексії. Це саме ті інструменти, які дійсно допомагають дітям екологічно виражати емоції, вчитися емпатії та будувати довірливі стосунки.

​Булінг боїться розголосу, небайдужості та згуртованості. Коли ми мовчимо — ми даємо йому мовчазну згоду. Коли ми говоримо, підтримуємо і діємо — ми створюємо безпечний простір.

​Давайте будувати цей простір разом — кожного дня, а не лише в межах тематичних тижнів.

Психологічна безпека дитини вдома та в садочку. Поради батькам.

Психологічна безпека дитини вдома та в садочку. Поради батькам.

🧡 Психологічна безпека дитини починається з простого: «Я поруч. Я тебе чую. Ти можеш мені довіряти».

Дитині важливо знати, що її почуття мають значення, її кордони потрібно поважати, а поруч завжди є дорослий, до якого можна звернутися по допомогу.

🌿 Не знецінюйте страхи та переживання дитини.

🤍 Учіть говорити «НІ» та захищати власні межі.

🏡 Створюйте передбачуваність через режим і добрі щоденні ритуали.

📵 Бережіть від надмірної тривожної інформації та дорослих конфліктів.

🫶 Нагадуйте: «Твоє тіло належить тобі. Ти можеш розповісти мені про все. Я тобі повірю і допоможу».

Пам’ятаймо: безпека для дитини — це не лише захищений простір. Це ще й відчуття, що її люблять, чують, приймають і захистять. 💛

10 вересня — Всесвітній день запобігання самогубствам

10 вересня — Всесвітній день запобігання самогубствам, який цього року проходить під гаслом «Почни розмову» (Start the Conversation). Ми зібрали підбірку корисних публікацій про те, як саме почати цю розмову і куди звертатися, якщо потрібна допомога. 

🔸 Як зрозуміти, що дитина або підліток потребує допомоги 

Діти та підлітки не завжди діляться з батьками тим, що їх турбує або як вони почуваються. Як не пропустити тривожні «дзвіночки» розповідали в матеріалі: «Як вчасно помітити проблеми з психічним здоров’ям у дітей і підлітків: поради батькам» 🔗https://short-link.phc.org.ua/gctg 

Як дорослому підтримати дитину, яка завдає собі шкоди або має про це думки чи наміри, розповідає дитяча і сімейна психологиня Світлана Ройз у матеріалі: «Що робити, якщо дитина думає про самогубство чи самопошкодження» 🔗https://short-link.phc.org.ua/ojpsy

🔸 Як порадити людині звернутися по допомогу 

Якщо ви помічаєте, що вашій близькій людині потрібна психологічна допомога, але не знаєте, як про це з нею поговорити — читайте «Як коректно порадити людині звернутися по психологічну допомогу» 🔗https://short-link.phc.org.ua/oasphна платформі «Ти як?». 

🔸 Де можна отримати допомогу 

▪️ У сімейного лікаря (або педіатра), який пройшов спеціалізоване навчання за програмою mhGAP від Всесвітньої організації охорони здоров'я. Дізнатися, де приймає такий сімейний лікар, можна за посиланням 🔗https://short-link.phc.org.ua/4aw

▪️ У центрі ментального здоров’я. Найближчий можна знайти на електронній карті НСЗУ, обравши Пакет послуг 72.  

🔸 Безоплатні гарячі лінії підтримки:

▪️ 0 800 210 160 — «Людина в біді» (цілодобово);

▪️ 0 800 600 044 — гаряча лінія підтримки людей у кризовому стані ГО «Дівчата» (9:00—21:00);

▪️ 0 800 500 225 — національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна».