неділю, 30 жовтня 2016 р.

пʼятницю, 28 жовтня 2016 р.

23 совета от арт-терапевтов


1. Устал – рисуй цветы.

2. Злой — рисуй линии.

3. Болит – лепи.

4. Скучно – заполни листок бумаги разными цветами.

5. Грустно – рисуй радугу.

6. Страшно – плети макраме или делай аппликации из тканей.

7. Ощущаешь тревогу – сделай куклу-мотанку.

8. При возмущении – рвите бумагу на мелкие кусочки.

9. Чувствуешь беспокойство – складывай оригами.

10. Хочешь расслабиться – рисуй узоры.

11. Важно вспомнить – рисуй лабиринты.

12. Ощущаешь неудовольствие – сделай копию картины.

13. Чувствуешь отчаяние – рисуй дороги.

14. Надо что-то понять — нарисуй мандалы.

15. Надо быстро восстановить силы – рисуй пейзажи.

16. Хочешь понять свои чувства – рисуй автопортрет.

17. Важно запомнить состояние — рисуй цветовые пятна.

18. Если надо систематизировать мысли – рисуй соты или квадраты.

19. Хочешь разобраться в себе и своих желаниях– сделай коллаж.

20. Важно сконцентрироваться на мыслях – рисуй точками.

21. Для поиска оптимального выхода из ситуации – рисуй волны и круги.

22. 
 Хочешь сконцентрироваться на цели – рисуй сетки и мишени.

23.
Чувствуешь что «застрял» и надо двигаться дальше – рисуй спирали.

четвер, 20 жовтня 2016 р.

Адаптація молодого спеціаліста

Допомогти молодому спеціалісту адаптуватися в колективі — завдання самого колективу. Адаптація — це взаємне пристосування працівника та організації. У системі чинників, що впливають на цей процес, на першому місці стоїть емоційне спілкування. Адже в перші місяці роботи емоційне напруження — величезне. У цей період молодий спеціаліст робить чимало помилок, зазнає постійних невдач, і найголовніше: йому здається, що всі бачать ці помилки, засуджують, негативно оцінюють. 
Відчуття постійних невдач, ускладнене високою залежністю від думки інших, спричиняє розчарування. Позитивні моменти, досягнення молодий спеціаліст переживає дуже глибоко, адже вони є стимулом до творчої діяльності та формування загального тонусу життя. Успішність соціальної адаптації залежить від широти, інтенсивності, значущості спілкування у професійному середовищі. Тому на початковому етапі варто забезпечити молодому спеціалісту спілкування як із педагогами з відповідним стажем роботи та досвідом, так і з молодими колегами. Молодий спеціаліст, який прийшов після вишу до навчального закладу, звик до іншого життєвого ритму, іншої системи цінностей.
У молодого спеціаліста ще свіжа студентська звичка до неформального спілкування, чергування роботи з дозвіллям.
Тому важливо, щоб педагогічний колектив подбав про те, аби «прив'язати» новачка до школи не тільки настановами та повчаннями, а й добрим, вчасно сказаним словом, співчуттям, просто готовністю вислухати. Відсутність відповідної турботи розвиває відчуження від школи і міцно фіксує звичку після завершення справ якнайшвидше іти додому. І говорити про відданість спільній справі, творчий підхід із людиною, яка просто відпрацьовує робочий час, — марно.
Розпочинати щось нове, виробляти відповідні вміння досить важко. Що ж можна порадити молодому спеціалісту, аби спростити і прискорити шлях адаптації?
  • Пам'ятайте, що колектив, у який ви прийшли, формувався досить довго. Погляди та переконання його членів, які досить часто сприймаються як помилкові, склалися під впливом невідомих, але безумовно важливих обставин. Це досвід, якого вам так бракує.
  • Не поспішайте з критикою. Нехай головним критерієм буде ваша справа. Доки ви не досягли кращих результатів, ніж ті, кого критикуєте, не поспішайте їх оцінювати.
  • Не робіть висновків із першого враження. Непоказний ззовні досвід може виявитися досить ефективним.
  • Адекватно сприймайте критику. Людині, особливо новачку, досить важко побачити себе збоку.
  • Не висувайте зависоких вимог до колективу, який вас прийняв, аналізуйте власне ставлення до роботи, відкиньте всі ілюзії та фантазії.
  • Знаходьте у критиці конструктив.
  • Спробуйте знайти з колегами спільні інтереси та налагодити партнерські взаємини

Корисні поради вчителю у підготовці учнів до олімпіад

Корисні поради вчителю  у підготовці учнів до олімпіад

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.
2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки.
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.
7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки інші учасники заняття зустрічають з визнанням, приймають  їх, використовують.
8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.
9. Розвивай  в учнів терпимість і впевненість.
10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розсіюй страх у  дітей.
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.
13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
14. Створюй  періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.
15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.
16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.
17. Вчи доводити починання до логічного завершення.
18. Впливай особистим прикладом.
19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання більш підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.
21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, конференцій.
22. Залучай учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.
23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, турнірах.
24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Створюй позитивний настрій учнів на заняттях.

середу, 19 жовтня 2016 р.

психолог у школі

   
Робота психолога в школі нерозривно пов'язана з освітнім процесом. Школа - це величезний соціальний інститут. Психолог працює не тільки з дітьми, а також і з педагогами та батьками.
Основні напрями діяльності психолога в школі:
- Психологічне просвітництво - формування у учнів, вихованців та їхніх батьків (законних представників), у педагогічних працівників і керівників освітніх установ потреби в психологічних знаннях, бажання використовувати їх в інтересах власного розвитку. Створення умов для повноцінного особистісного розвитку і самовизначення учнів, вихованців на кожному віковому етапі, а також у своєчасному попередженні можливих порушень у становленні особистості і розвитку інтелекту;
- Психологічна профілактика - попередження виникнення явищ дезадаптації учнів, вихованців в освітніх установах, розробка конкретних рекомендацій педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) з надання за допомоги в питаннях виховання, навчання і розвитку;
- Психологічна діагностика - поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів, вихованців протягом усього періоду навчання, визначення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенційних можливостей у процесі навчання і виховання, у професійному самовизначенні, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальної адаптації.
- Психологічна корекція - активний вплив на процес формування особистості в дитячому віці і збереження її індивідуальності, здійснюване на основі спільної діяльності педагогів - психологів, дефектологів, логопедів, лікарів, соціальних педагогів та інших фахівців,
- Консультативна діяльність - надання допомоги учням, вихованцям, їх батькам (законним представникам), педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу в питаннях розвитку, виховання і навчання за допомогою психологічного консультування.
    Школа для дитини є центром освоєння соціуму. Перший досвід міжособистісних відносин, засвоєння знань, і багато чого іншого - все це отримує дитина в школі. Саме тут необхідно виробити єдину лінію роботи і педагогів, і батьків, і психолога. Тільки при взаємному прийнятті рішень, при єдиних цілях, школа може претендувати на звання соціального інституту знань.

    Психолог допомагає дитині засвоїти весь цей досвід через освоєння поведінки, і побудови власної позиції, при якій у дитини виробляється усвідомлене сприйняття світу. Багато хто помилково вважає, що психолог займається лише тестуванням, а уроки психології проходять на рівні факультативних занять і не представляють нічого цінного для знань дитини. Головною позицією психолога є створення для дітей умов життєвих систем і вибір цих систем. У дитини, при злагодженій роботі психолога і педагогічного колективу, формуються умови для створення особистісної позиції. Саме психолог виступає тієюорганізаційною ланкою між дітьми та педагогами, яка необхідна для вирішення інтересів і можливостей школярів.