Стоп булінг

СТОП БУЛІНГ

«Одна вчителька вирішила пояснити дітям, чому не можна

ображати інших. Ось що вона розповіла:

"Одного разу перед початком уроків я купила в магазині 2 яблука. Вони були майже однакові за кольором і розміром.

На початку класної години я запитала в дітей: "Чим відрізняються ці яблука?" Вони лише знизали плечима, адже суттєвої відмінності між ними не було.

Тоді я взяла одне яблуко і, звертаючись до нього, сказала: "Ти таке погане, огидне яблуко!" — і кинула його на підлогу. Учні подивилися на мене як на божевільну.

Я підняла яблуко і запропонувала одному з учнів: "Знайди в цьому яблуці щось погане, скажи про це і теж кинь

його на підлогу". Учень слухняно виконав прохання. Я запропонувала зробити те саме іншим дітям.

Учні легко знаходили в яблуці якісь недоліки: "Мені не подобається твій хвостик! У тебе противна шкірка!" — казали вони і щоразу кидали яблуко на підлогу.

Коли фрукт повернувся до мене, я ще раз запитала, чи бачать діти якусь відмінність між цим яблуком і тим, що

ввесь цей час лежало на столі. Вони знову не знали, що відповісти, адже попри те, що ми добряче "познущалися" над яблуком, значних зовнішніх ушкоджень

у нього не було.

Тоді я розрізала обидва яблука. Те, що лежало на столі, всередині було білим, а друге — коричневим, вкритим "синцями" від ударів об підлогу.

Я сказала: "Діти, але це ж ми його таким зробили! Це наша провина!" У класі запала мертва тиша. Я продовжила: "Те саме відбувається і з людьми, яких ми

ображаємо чи обзиваємо. Зовні не бачимо, як це на них позначається, але ми завдаємо їм величезну кількість внутрішніх ран!"»

Запитання для обговорення:

• Як почуваються ті, кого обзивають і

цькують однолітки? (Ображеними,

пригніченими, вони можуть вважати

себе винними, часто плачуть.)

• Як це позначається на їхньому навчанні? (Не хочуть ходити до школи,

втрачають інтерес до навчання, пропускають заняття.)

• Що вони думають про тих, хто їх ображає? (Вважають їх жорстокими і безсердечними.)

• Чому деякі люди ображають інших?

(Хочуть ствердитися за рахунок іншого; можливо, їх самих раніше ображали, і вони думають, що це нормально, вони

роблять це за компанію з друзями.)

Підсумуйте: «Булінгу може зазнати будь-яка дитина у школі, але жодна не заслуговує на таке ставлення».

Розвиваємо мозок!

Що більше ми розвиваємо креативність, то більше розвиваємо наш мозок! Адже мозок – це м’яз, якому необхідно періодичне навантаження, щоб ефективно працювати.

 Пропонуємо вам допомогти учням розвинути креативність просто на уроці. Це допоможе їм по-новому подивитися на предмет, відпочити від уроку та цікаво провести час!

На проведення кожної із запропонованих ігор відводиться близько 7 хвилин. Головне – стежте за таймінгом, адже так легко випадково присвятити вправам на креативність цілий день!

1. Хамелеон

Чудова вправа для розвитку креативного мислення, яка допоможе зацікавити школярів темою уроку! 

Візьміть будь-яке твердження, що стосується навчальної теми. Або навіть речення, що не стосується теми, якщо ви хочете перепочити!

 Згодом попросіть школярів вигадати аргументи «за» та «проти».

 Бажано, щоб учні самі обрали твердження, що їх цікавлять: так розвивається внутрішня мотивація та зацікавленість у грі.

Наприклад: Привидів не існує. Проти: я їх не бачила, це суперечить законам фізики. За: це душі померлих людей, вони існують в іншому вимірі тощо.

2. Дивакуватий архітектор

Для виконання цієї вправи знадобиться папір та олівець. Як варіант: можна провести групову гру, що об'єднає клас! І для цього вам знадобиться лише шкільна дошка.

 Потрібно записати 10 будь-яких предметів, : стіл, тигр, міст, гроші, смартфон, камінь, ключ, картина, кіт, комп’ютер.

 А потім найцікавіше: школярі мають намалювати будівлю, що складатиметься із запропонованих предметів. Так-так, дах у вигляді смартфона та кіт замість дверей! Далі заохотьте школярів пояснити: як вони поєднали ці предмети, чому саме так?

3. Порівняй

Шукаєте гру для перепочинку та переключення уваги? Вправа «Порівняй» чудово підійде для уроків на вулиці. Завдяки їй школярі розслабляться та зможуть повернутися до засвоєння матеріалу із новими силами. Усе що потрібно – відповісти на запитання.

Озирніться навкруги, що бачите? Назвіть кілька предметів, що оточують вас.

Які речі навколо вас найстаріші? Можливо, предмети, які знаходяться тут дуже давно?

А які найновіші? Можливо, їх придбали нещодавно?

Що в них спільного? Назвіть кілька спільних ознак, як-от форма, колір або шкільний інвентар тощо.

Чим відрізняються?

Які з них існуватимуть довше? І чому?

4. Незвичайне інтерв’ю

Вправа має на меті заохотити школярів подивитися на звичні речі під іншим кутом. Хіба не в цьому полягає креативне мислення? Запитайте у школярів:

Який предмет ви б запросили на інтерв’ю/обід?

Чому саме його? Наведіть кілька аргументів.

Яку історію він розповів би, якщо б міг?

Ця вправа нагадує мультфільми, де предмети мають свою історію та вміють говорити (як-от «Дім іграшок»)! Тож можна зробити вправу ще цікавішою, запропонувавши школярам перевтілитися у великих аніматорів та аніматорок.

5. Гра в асоціації 

Що можна вигадати простіше, ніж гра в асоціації? У цьому її беззаперечна перевага, але у нас є кілька лайфхаків, як зробити відому вправу ще цікавішою! 

Діти мають записати 5 будь-яких слів у стовпчик. І навпроти кожного слова – записати асоціацію, що першою спала на думку. Поки триває час, відведений на вправу, школярі повинні дібрати асоції до кожного занотованого слова. Що більше, то краще!

Наприклад: 

- касета  –  фільми, телевізор, музика, актори; 

- риба – водойми, їжа, жабри, бульбашки.

6. Прибуття іншопланетян

Повідомте дітям, що на Землю прибули іншопланетяни. Вони мирні та зацікавлені у тому, щоб дізнатися більше про побудову нашого світу. Зверніться до школярів: які перші три речі ви б їм розповіли, які вважаєте найважливішими? Чому?

Уявімо, що іншопланетяни були налаштовані негативно, запитайте в дітей: чи змінилася б їхня розповідь? Що б вони розказали прибульцям, аби врятувати планету? А що не розповіли б ні за яких обставин? 

Джерело НаУрок

9 лютого - День безпечного Інтернету

9 лютого 2021 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

 Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

Ознайомитись з цікавою інформацією можна за посиланням

Вправи для розвитку емоційного інтелекту

Емоції у фарбах

Попросіть своїх доньку або сина зобразити будь-яку емоцію кольором. Не тисніть на дітей та дайте повну волю у виборі композиції малюнку або кольору фарб. 

Вправа «На  що  схожий  настрій»

Учасники  гри  почергово говорять, на  яку  пору  року, природне  явище, погоду  схожий  їхній  сьогоднішній настрій. Почати  порівняння  краще  дорослому: «Мій  настрій  схожий  на  білу  пухнасту  хмаринку,  а  твій?». Вправа  проводиться  по  колу. Дорослий  узагальнює – який  же  сьогодні  настрій  у  всієї  групи: смутний, веселий, смішний.

Скринька емоцій

Створіть разом з дитиною своєрідну «скриньку емоцій». Періодично складайте туди усе, що асоціюється у вас особисто зі щастям. Це можуть візуальні, аудіальні, смакові асоціації – будь-які.  Обов’язково проговоріть з нею принцип її дії, а після цього – кожну емоцію, яка пов’язана з нею зі щастям.

До прикладу:

Смак: шоколад з горіхами

Нюх: аромат мандаринів

Дотики: обійми мами

Слух: шум дощу

Зір: вогники на гірлянді

«Відгадай емоцію». 

Виготуйте картки із зображенням облич із різними почуттями. Найпоширеніші — радість, сум, здивування, страх, посмішка. Обговоріть із дитиною, які емоції на них зображені, за яких обставин вони можуть виникати. Можна розвинути гру і запропонувати дитині різні ситуації, а вона має зобразити емоції, що виникають (наприклад: отримав подарунок, розбив чашку, вдарився тощо).

Гра «Музика та  емоції»

Прослухавши  музичний  уривок, діти  описують  настрій  музики: весела – сумна, задоволена – сердита, смілива – боязлива, бадьора – втомлена, тепла – холодна.

Дитина повторює матюки

ДИТИНА ПОВТОРЮЄ МАТЮКИ. ЯК СЕБЕ ПОВОДИТИ ?

Ваша дитина росте і це значить, що всі сторони реального світу поступово їй відкриваються. Рано чи пізно вона зіткнеться з ненормативною лексикою, навіть якщо у вашій родині «ніхто і нічого». Не важливо коли це трапиться, важлива ваша реакція. Тому що дошкільники залежать від батьків, прислухаються до їхньої думки. Те, що говорять батьки, їм небайдуже (хоча вам може здаватися інакше). А значить, від вашої правильної реакції залежить чи закріпиться ця погана звичка.

ЯК ЦЕ БУВАЄ?

Ось і сталося - ваша дитина починає читати! Можливо, не без вашої допомоги вона озвучує все навколо: вивіски, назви магазинів, рекламу на щитах, написи та ... Тут-то їй попадається те саме, слово з трьох букв ... 

Дитина дорослішає і рано чи пізно зіткнеться з ненормативною лексикою. Як реагувати?

Це реальний випадок. Прекрасна, молода сім'я, мотивована на розвиток дитини мама. Вона займалася сином і у віці близько 5 років він почав гарно читати. На прогулянках вони завжди знаходили, що прочитати навколо, у дитини це увійшло у звичку. Мама радіє, перехожі дивуються, бабуся пишається онуком. Все це було чудово до тих пір, поки не зустрілося те саме слівце, після промови якого дитиною, мама відвернулася, бабуся заохала, а підлітки, які проходили повз, голосно засміялися. Ну а сам «герой дня» залишився в подиві: «Що ж я такого зробив? ...»

Перша реакція: Як бути в ситуації, коли дитина вимовила матюк?

Перш за все треба заспокоїтися. Як би ви не були обурені або розгублені. Хороша новина в тому, що дитина не розуміє, що говорить. Погана новина - в тому, що від вашої першої реакції залежить, чи буде дитина повторювати те саме слівце знову і знову, викликаючи в мами та в навколишніх бурю емоцій. Адже це так весело, коли мама червоніє, бабуся розгублено шипить «припини зараз же», а потім вони так потішно сваряться!

СКЛАДНІ СИТУАЦІЇ

Звичайно, бувають і інші ситуації, коли, наприклад, хтось із батьків дитини постійно матюкається. Поки дорослий не виправиться себе, безглуздо забороняти це дитині. Адже дитина копіює батьків.

Або випадки, коли інтелігентні батьки діляться зі знайомими тим, що їх дитина матюкається, з якоїсь прихованою гордістю: «Прикинь, як чоботар, в кого це він?» А вже якщо цю розмова чує дитина, то будьте впевнені, що нова звичка затримається у неї в лексиконі (адже це викликало інтерес і обговорення у дорослих).

Втім, дозволю собі трохи поміркувати про ці два випадки. Деяким здається, що в матюках є романтика. Що ненормативна лексика передає загострення пристрастей, емоції. Хоча ми, дорослі люди, розуміємо, що кожне слово кодує певний образ. Стіл - це стіл, квітка, сонце, метелик ... Які образи кодує матюк, ви здогадуєтеся. Часто дорослі, матюкаючись в емоціях, як би забувають про це. 

Але чи хочете ви, щоб ці образи входили в чисту душу дитини? Скоріше за все ні. Тому не матюкайтесь ні при дитині, ні в житті - чистіше стане ваша душа, думки, вчинки, а значить, щасливіше життя.

Наша стаття про ту ситуацію, коли у вашому будинку не виражаються і крапка. Коли вам неприємно чути матюки від оточуючих, від незнайомих людей. І вже тим більше ви не зазнаєте цього від близьких, від своєї дитини.

Як себе вести, щоб ваша дитина не повторювала почутих випадково матюкливих слівець?

МИ ПРОПОНУЄМО 3 СПОСОБИ ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ:

1. Я-ПОВІДОМЛЕННЯ

Ситуація, коли дитина вчиться читати та прочитала мерзенне слівце тільки тому, що звикла читати все навколо, не така вже й рідкісна. Якщо дитина намагалася і читала - не можна не звертати увагу на це, демонстративно промовчавши. Тим більше якщо до цього випадку ви завжди помічали прочитане дитиною, хвалили її. 

Скажіть доброзичливо: «Я рада, що ти помітила і прочитав ще одне слово, але це слово лайливе, мені неприємно таке чути». 

Так ви формулюєте прохання "я-повідомленням", найбільш відповідне в подібних випадках (на відміну від "ти прочитав лайливе слово, не роби так більше"). Зазвичай цього достатньо, щоб слово забулося.

2. КАЗКОТЕРАПІЯ

Якщо погані слівця приносяться з садка або першокласником зі школи, то можна разом прочитати та обговорити казку "Подарунки феї" Шарля Перро. У ній одна з героїнь була такою злісною, що вимовляла тільки лайки на адресу зустрічних. Але одного разу їй зустрілася фея і, в помсту за почуте, наділила її даром. Кожне вимовлене слово з її вуст перетворювалося на змію або жабу.

Людина, що матюкається, подібна цій героїні. З її вуст зриваються огидні слова, гірше змій і жаб. З такою людиною не тільки не приємно, але і небезпечно спілкуватися - можна набратися цих слів і самому почати вживати їх, не помічаючи цього! Адже слова, які ти вживаєш, як би живуть всередині тебе (ти ж їх пам'ятаєш і вживаєш знову і знову). Варто проникнути одному, потім поселяється інше. І ось ти, не помічаючи, стаєш схожа на цю героїню - слова, які ти вимовляєш, змінюють і тебе саму. Тому гнати треба цих жаб і змій від себе якомога далі!

3. НЕ СВАРІТЬ ДИТИНУ В КОМПАНІЇ ДОРОСЛИХ

Якщо непристойне слово зірвалося у дитини в компанії дорослих, і ви відчуваєте на собі осудливі погляди оточуючих, все-таки не сваріть дитину! Особливо прилюдно. Можна обмежитися коротким зауваженням, сказати, що поясніть будинку, чому ці слова не треба вживати. Переключіть увагу дитини на гру, а розмову на іншу тему.

Не варто обговорювати з дорослими, особливо при дитині, проблему матюків. Діти дуже сприйнятливі до дорослих розмов, особливо коли говорять про них. Часто після таких обговорень при дітях проблема закріплюється.

У суспільстві будьте на стороні дитини. Будьте впевнені в тому, що з нею сталася прикра і зовсім нестрашна помилка, яка не зіпсує вашої взаємної довіри, а навіть навпаки, зміцнить її.

ГОВОРІТЬ З ДИТИНОЮ ПРО СВОЇ ЦІННОСТІ

На закінчення скажу, що дитина виросте і звільниться від впливу батьків до підліткового віку. Вона дізнається про матюки та, можливо, буде матюкатися в компанії однолітків. Коли дитина вже підліток, його важко виховувати. У кращому випадку вона відмахнеться, а то і зробить навпаки. Тому говоріть дитині важливі речі - що добре, а що погано - в дошкільному віці. Це відкладеться, як ясна картина світу. Вона завжди буде знати ваше ставлення до чого б то не було саме виходячи з вашої реакції та ваших розмов з нею в дитинстві.

Автор - Наталя Сосніна

РОСТЕМО

Фото з відкритих джерел