неділя, 13 листопада 2016 р.

А Ви толерантні?

16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний день толерантності. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО.

Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості, в якій йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

Що означає слово толерантність? Як це слово визначається на різних мовах земної кулі?
Толерантність - це повага, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності.
Визначення слова толерантність різними мовами  земної кулі звучить по-різному:
в іспанській мові воно означає здатність визнавати відмінні від своїх власних ідеї або думки; 
у французькій мові - відношення, при якому допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам;
 у англійській мові - готовність бути терпимим, поблажливим; 
у  китайській мові - бути великодушним по відношенню до інших ; 
в арабській мові - прощення, поблажливість, м'якість, милосердя, співчуття, прихильність, терпіння, прихильність до інших;
в українській  мові - здатність терпіти щось або когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось, когось).
  
Толерантність – основа людського спілкування.
Кожен з нас хоче знати секрет, своєрідну формулу успішного спілкування: що потрібно робити, щоб легко налаштувати контакт з малознайомими людьми; підвищити ефективність спілкування з друзями та близькими людьми. Ефективність спілкування - це той "кінцевий продукт", який ми хочемо отримати в результаті нашої взаємодії. Під ефективністю спілкування ми розуміємо оптимальний спосіб досягнення поставлених комунікативних     цілей. 
Основні правила ефективного спілкування:
· Концентруйте увагу на людині, яка говорить, на її повідомленні. 
· Уточнюйте, чи правильно ви зрозуміли як загальний зміст прийнятої інформації, так і її деталі. 
· Повідомляйте іншій стороні в перефразований формі сенс прийнятої інформації.
· У процесі прийому інформації не перебивайте людину, яка говорить, не давайте поради, не критикуйте, не підводьте підсумок, не відволікайтеся на підготовку відповіді. Це можна зробити після отримання інформації та її уточнення.
· Домагайтеся, щоб вас почули і зрозуміли. Дотримуйтесь послідовності повідомлення інформації. Не пересвідчившись у точності прийнятої партнером інформації, не переходьте до нових повідомлень. 
· Підтримуйте атмосферу довіри, взаємної поваги, виявляйте емпатію (співпереживання) до співрозмовника.
· Використовуйте невербальні засоби комунікації: частий контакт очей, кивання голови в знак розуміння та інші. 
Прийоми ефективного спілкування: 
1)    "Правило трьох двадцяти": 
· перші 20 сек. зустрічі - вас оцінюють. 
· перших 20 сек має значення як і що ви почали говорити. 
· і безумовно - 20 см посмішки і чарівності.
2)   6 правил гарного співрозмовника:
· Виявляти щиру цікавість до співрозмовника. 
·  Посміхатися. 
· Запам'ятати ім'я людини і не забувати час від часу повторювати його в розмові (це прийом психологічного «поглажування»). 
· Вміти слухати. 
· Вести розмову в колі інтересів вашого співрозмовника. 
· Ставитися до нього з повагою.
3)   Як збільшити корисність контакту: 
· Бути спостережливим; 
· Зробити комплімент; 
· Говорити про проблеми співрозмовника.
4)  Який  результат ви отримаєте: 
· Формальний контакт переросте в нормальне людське спілкування. 
· Ви завоюєте співрозмовника. 
· Ви підвищите вашу самооцінку. 

Будьмо толерантними!

пʼятниця, 28 жовтня 2016 р.

Хто такий шкільний психолог?

Шкільний психолог — це фахівець, який допомагає учням, вчителям та батькам вирішувати психологічні й освітні труднощі. Він оцінює емоційний стан, поведінку та навчальні потреби дітей. Шкільний психолог підтримує дітей у періоди стресу, тривоги, конфліктів або проблем з навчанням. Він також сприяє створенню безпечного й позитивного шкільного середовища. У своїй роботі він співпрацює з адміністрацією, соціальними працівниками та іншими спеціалістами. Основна мета шкільного психолога — допомогти кожній дитині розкрити свій потенціал і почуватися добре в школі.



четвер, 20 жовтня 2016 р.

Адаптація молодого спеціаліста

Допомогти молодому спеціалісту адаптуватися в колективі — завдання самого колективу. Адаптація — це взаємне пристосування працівника та організації. У системі чинників, що впливають на цей процес, на першому місці стоїть емоційне спілкування. Адже в перші місяці роботи емоційне напруження — величезне. У цей період молодий спеціаліст робить чимало помилок, зазнає постійних невдач, і найголовніше: йому здається, що всі бачать ці помилки, засуджують, негативно оцінюють. 
Відчуття постійних невдач, ускладнене високою залежністю від думки інших, спричиняє розчарування. Позитивні моменти, досягнення молодий спеціаліст переживає дуже глибоко, адже вони є стимулом до творчої діяльності та формування загального тонусу життя. Успішність соціальної адаптації залежить від широти, інтенсивності, значущості спілкування у професійному середовищі. Тому на початковому етапі варто забезпечити молодому спеціалісту спілкування як із педагогами з відповідним стажем роботи та досвідом, так і з молодими колегами. Молодий спеціаліст, який прийшов після вишу до навчального закладу, звик до іншого життєвого ритму, іншої системи цінностей.
У молодого спеціаліста ще свіжа студентська звичка до неформального спілкування, чергування роботи з дозвіллям.
Тому важливо, щоб педагогічний колектив подбав про те, аби «прив'язати» новачка до школи не тільки настановами та повчаннями, а й добрим, вчасно сказаним словом, співчуттям, просто готовністю вислухати. Відсутність відповідної турботи розвиває відчуження від школи і міцно фіксує звичку після завершення справ якнайшвидше іти додому. І говорити про відданість спільній справі, творчий підхід із людиною, яка просто відпрацьовує робочий час, — марно.
Розпочинати щось нове, виробляти відповідні вміння досить важко. Що ж можна порадити молодому спеціалісту, аби спростити і прискорити шлях адаптації?
  • Пам'ятайте, що колектив, у який ви прийшли, формувався досить довго. Погляди та переконання його членів, які досить часто сприймаються як помилкові, склалися під впливом невідомих, але безумовно важливих обставин. Це досвід, якого вам так бракує.
  • Не поспішайте з критикою. Нехай головним критерієм буде ваша справа. Доки ви не досягли кращих результатів, ніж ті, кого критикуєте, не поспішайте їх оцінювати.
  • Не робіть висновків із першого враження. Непоказний ззовні досвід може виявитися досить ефективним.
  • Адекватно сприймайте критику. Людині, особливо новачку, досить важко побачити себе збоку.
  • Не висувайте зависоких вимог до колективу, який вас прийняв, аналізуйте власне ставлення до роботи, відкиньте всі ілюзії та фантазії.
  • Знаходьте у критиці конструктив.
  • Спробуйте знайти з колегами спільні інтереси та налагодити партнерські взаємини

Корисні поради вчителю у підготовці учнів до олімпіад

Корисні поради вчителю  у підготовці учнів до олімпіад

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.
2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки.
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.
7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки інші учасники заняття зустрічають з визнанням, приймають  їх, використовують.
8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.
9. Розвивай  в учнів терпимість і впевненість.
10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розсіюй страх у  дітей.
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.
13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
14. Створюй  періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.
15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.
16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.
17. Вчи доводити починання до логічного завершення.
18. Впливай особистим прикладом.
19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання більш підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.
21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, конференцій.
22. Залучай учнів до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.
23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, турнірах.
24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

25. Створюй позитивний настрій учнів на заняттях.