Глімери (від англ. glimmers ) - це маленькі сигнали безпеки, які помічає наша нервова система і які допомагають нам переходити зі стану стресу в стан спокою та регуляції. Термін запропонувала американська психотерапевтка Деб Дана.
Глімери - це мікромоменти “о, мені добре”, “я в безпеці”, “я можу видихнути”, які часто залишаються непоміченими, але сильно впливають на самопочуття.
Як це працює?
Коли ви зустрічаєте щось приємне чи знайоме, в організмі активується ventral vagal state — стан соціальної взаємодії, спокою та ясності. Це може бути щось дуже дрібне, але достатньо сильне, щоб змінити нервову систему у більш стабільний стан.
Приклади глімерів:
сонячний промінь на обличчі
запах кави
голос близької людини
сміх дитини
вигляд домашнього улюбленця
звук дощу
знайома пісня
відчуття теплої ковдри
м’який тактильний контакт
момент, коли хтось щиро усміхається вам
Чим глімери відрізняються від тригерів?
Тригери активують небезпеку → тіло переходить у захист (fight/flight/freeze).
Глімери активують безпеку → тіло переходить у відновлення, регуляцію й контакт.
Навіщо вони потрібні?
знижують рівень стресу
допомагають заземленню
дають ресурс у тривозі або емоційному виснаженні
формують позитивні нейронні зв’язки
використовуються в терапії (ЕФТ, КПТ, соматика, стабілізаційні методи)
Як практикувати глімери?
Назвати свої глімери - скласти список того, що вас заспокоює.
Помічати мікромоменти протягом дня.
Викликати їх навмисно (музика, аромат, фото, текстура тощо).
Регулярно повертатись до глімерів у стресові періоди.
Немає коментарів:
Дописати коментар