Проєкт "Завжди поруч" для педагогів

Батьківськам

Педагогам

цікавинки психології

Сторінки

неділя, 16 червня 2024 р.

Допомога психолога 🫂💛💙

 У нашому житті трапляються різні ситуації, які можуть вплинути на наші емоції та настрій. Інколи ми можемо відчувати стрес, тривогу або невпевненість. І це нормально!

Пам'ятайте, що звернення до шкільного психолога – це не ознака слабкості, а навпаки – прояв вашої сили та мудрості. Психолог допоможе вам знайти рішення, поділитися своїми переживаннями та знайти підтримку. Це місце, де вас завжди вислухають і зрозуміють.
 Пам'ятайте, що турбота про своє психічне здоров'я так само важлива, як і про фізичне. 
Будьте відкритими до допомоги і не соромтеся звертатися до мене з будь-якими питаннями або проблемами. Разом ми зможемо подолати будь-які виклики!

З найкращими побажаннями, Наталія Федорівна Самофал 

четвер, 13 червня 2024 р.

Мудра притча: “Не залишайся там, де тебе не цінують”.

Мудра притча: “Не залишайся там, де тебе не цінують”.
  Перед смертю батько сказав своєму єдиному синові: “Ось годинник, який мені подарував твій дідусь. Йому майже 200 років. Перш ніж я дам його тобі, сходи у ювелірний магазин у центрі міста. Скажи їм, що я хочу продати його, і подивись, скільки вони тобі за нього запропонують”.
  Після відвідин ювелірного салону син сказав батьку: “Вони запропонували 150 доларів, тому що годинник дуже старий”.
Тоді батько сказав: “Іди до ломбарду”.
  Сходивши у ломбард, син сказав: “Ломбард запропонував 10 доларів, тому що годинник виглядає дуже зношеними”.
   Батько попросив сина піти до музею і показати годинник там.
  Коли син повернувся з музею, він сказав батьку: “Куратор запропонував 500 000 доларів за цю дуже рідкісну річ, яку буде включено до їх дорогоцінної антикварної колекції”.
На це батько відповів сину: “Я хотів, щоб ти знав – у правильному місці тебе оцінять правильно. Не знаходься у неправильному місці і не гнівайся, якщо тебе не цінують. Ті, хто знає твою цінність – берегтимуть і дорожитимуть тобою завжди. Не залишайся там, де тебе не цінують”.
Бог усіх вас любить і цінує, але гріх, злі люди і сатана які тимчасово панують на цій землі знецінюють багато чого, навіть життя!

Як підлітку впоратися з прокрастинацією

Як підлітку впоратися з прокрастинацією

Прокрастинація, або схильність відкладати важливі справи на потім, створює ілюзію свободи. Вона змушує людей думати, що вони мають багато часу, однак при цьому краде його. Прокрастинація схожа на безтурботну гру, але часто обертається почуттям провини й занепокоєння.

Причини прокрастинації

Злість. Основна причина прокрастинації – це злість. Підлітки, обурені владною поведінкою батьків і вчителів, схильні відкладати виконання роботи або виконувати її частково. Для підлітків, котрі почуваються безсилими, відкритий опір не годиться, тому що його наслідки будуть досить помітними. Однак ці підлітки прагнуть отримати бажане. Тому прокрастинація як маніпулятивна і пасивно-агресивна форма помсти є досить ефективною, оскільки обеззброює людей, наділених владою над підлітками (наприклад, батьків, учителів). Прокрастинація – це своєрідний самосаботаж: підлітки більше переймаються самостійністю, ніж шкільними оцінками. За допомогою прокрастинації підліток ніби усувається від роботи: «Ви не можете вказувати мені, що робити. Я виконаю роботу, коли буду до неї готовий».

Позиція жертви. Незважаючи на те, що людина, схильна до прокрастинації, сама є заручником своїх дій, вона вважає себе жертвою тих, хто нею керує й очікує від неї результатів. Така людина відчуває, що потрапила в ситуацію, за якої годі досягти прийнятного результату: і виконання, і невиконання роботи завдають їй дискомфорту. Вона завжди має відчуття, що повинна виконувати роботу, але ніколи не робить цього за власним бажанням.

У випадку з підлітками позиція жертви може виглядати так. Підлітку в школі не подобається хімія, тому що із цього предмета задають багато завдань і це дратує його. Хімія для нього заскладна, і він розуміє, що не зможе правильно виконати завдання, тому навіть не намагається цього зробити. Крім того, незабаром іспит, який він повинен скласти, але знає, що не зможе цього зробити. Тому вся ця ситуація здається підлітку геть несправедливою: предмет заскладний, а педагог незрозуміло пояснює (у такому разі підліток схильний говорити: «Учитель дуже поспішає, коли пояснює», «Він мене не любить» тощо).

 Такі підлітки почуваються безнадійними. Упродовж багатьох років вони сумніваються у власних здібностях. Особливо часто це виявляється в дітей із синдромом дефіциту уваги й гіперактивністю або в дітей із розладами навчання. Коли діти вчаться в молодших класах, їм легше вдається усуватися від роботи. Але коли навчання в школі стає важчим, вони докладають до нього менше зусиль, вважаючи, що навчання надскладне, а вони недостатньо здібні. Відтак не намагаються виконувати завдання, тому що ймовірність невдачі висока, і це може виявити брак у них здібностей.

Перфекціонізм. Перфекціоніст схильний відкладати початок проекту тільки тому, що його бентежить думка, скільки енергії потрібно для ідеального здійснення проекту. Він схильний вважати, що «повинен» виконати роботу.

Батьки рідко сприймають своїх дітей як перфекціоністів, радше навпаки. Однак більшість перфекціоністів страждає від почуття нездатності впоратися з роботою. Під їхнім бажанням виконати роботу ідеально приховуються проблеми із самооцінкою. Високі стандарти – це добре: вони змушують нас прагнути більшого.

Коли людина не може примиритися з тим, що не є здатною відповідати цим стандартам, у неї розвивається перфекціонізм. Перфекціоністи, страждаючи від прокрастинації, встановлюють нереальні очікування, а потім усуваються від роботи, щоб не відчувати занепокоєння, яке вона викликає.

Хоча до прокрастинації схильні й багато дорослих, у підлітків вона є ознакою незрілості. Коли підлітки беруться до роботи, то не можуть відчувати насолоди до моменту її завершення. Також їм годі справитися з фрустрацією і занепокоєнням, коли вони вчаться чогось нового. Ви можете почути від підлітка фразу: «Так нечесно, це занадто важко».

Батькам варто навчити підлітка дивитися на такі ситуації з позиції «я думаю, що я зможу». Також слід встановлювати для підлітка очікування, що дають йому змогу виявляти самостійність і контролювати ситуацію. Це єдиний спосіб розвинути в нього внутрішню мотивацію, необхідну для виконання роботи.

Розгляньмо поради, які можуть використовувати батьки, щоб допомогти підлітку впоратися з прокрастинацією.

Не піддавайтеся на раціональні пояснення. Погляньмо правді у вічі: люди, схильні до прокрастинації, – брехуни. Вони регулярно брешуть самі собі про те, скільки часу їм потрібно для виконання роботи, роблячи висновок, що часу достатньо, аби зробити все ідеально. Така брехня називається раціоналізацією. Щоб упоратися з прокрастинацією, необхідно розпізнати раціоналізацію і вказати на неї людині, яка до неї схильна. Наприклад, коли ваша дитина використовує одну з перерахованих вище фраз, покажіть їй весь список і запитайте, чи знайомі їй такі ситуації:

«Я більш продуктивна, коли маю обмаль часу, тому чекаю, коли часу залишиться мало, і тоді зможу все зробити добре»;
«Якщо я почекаю, то зможу швидко написати цю статтю»;
«Якщо я зараз сяду за роботу, то пропущу серію свого улюбленого серіалу»;
«Не напружуйся. Це всього лише одне завдання. Світ не впаде, якщо я його не зроблю»;
«Я не знаю, як це зробити, тому почекаю, може, що-небудь придумаю»;
«Мені легше зробити цю роботу, коли добре почуваюся, тому я почекаю, поки мій настрій не покращиться»;
«Минулого разу я зробив усе в останній момент, і вийшло добре. Чому б і зараз не вчинити так само?».
Уникайте негативного мислення. Люди, схильні до прокрастинації, негативно налаштовані до своєї роботи. Розгляньмо декілька їх негативних настанов і спробуймо їх переформулювати.

Коріння прокрастинації

Розпізнати, чи схильні ви до прокрастинації, можна за допомогою таких кроків:

з'ясуйте справжні причини вашої прокрастинації. Перерахуйте стільки, скільки зможете згадати;
розгляньте реальні причини й постарайтеся подолати їх. Будьте енергійні;
почніть виконувати завдання.
Інші стратегії:

уявіть, що ваше завдання маленьке і легке («Я написав багато чудових робіт, а це –лише одна маленька стаття»);
розбивайте роботу на маленькі завдання, виконуйте їх по одному («Сьогодні ввечері я просто доберу потрібні книги. Згодом я перегляну їх»);
складіть п'ятихвилинний план: працюйте над чимось усього п'ять хвилин. Після закінчення цього часу ви можете спрямувати увагу на інше завдання. Однак, найімовірніше, ви вже будете залучені в процес і захочете продовжити роботу;
використовуйте «техніку помідора»: розбивайте завдання на 25-хвилинні періоди, роблячи після кожного періоду коротку перерву;
використовуйте техніку Еріка Баркера. Складіть список справ; найскладніші й найбільш неприємні з них розташуйте на початку, а легші – наприкінці. Потім розділіть найскладніше завдання на окремі кроки. Це допоможе подолати страх і зрозуміти, з чого почати виконання завдання. Якщо така техніка не спрацювала, значить, ви недостатньо детально розподілили завдання на кроки.
Нарешті, запам'ятайте, що в боротьбі з прокрастинацією важливо привчити підлітка не відволікатися від роботи, а не змушувати його дотримуватися ваших інструкцій. Допоможіть йому зосередитися на завданнях, а не на ваших очікуваннях, які можуть його дезорієнтувати. Хваліть його за кроки, які він робить у правильному напрямку, і не критикуйте за невдачі. Ніколи не бурчіть – це веде до взаємного незадоволення і створює зайвий тиск на підлітка. У результаті він може почати чинити опір.

Прокрастинація все тільки ускладнює. Дитина, схильна до прокрастинації, приймає позицію жертви, у неї посилюється занепокоєння, розвивається негативне ставлення до навчання. Вищевказані стратегії можуть допомогти, але їх одних недостатньо, щоб цілковито позбутися прокрастинації. Єдиний спосіб – послідовно вчити дитину зосереджуватися на поставлених завданнях. Це потребує часу й емоційного розвитку.

Важливо змінити звички дитини, допомогти їй відчути душевний спокій, силу, відповідальність за своє життя. Підліток, схильний до прокрастинації, почувається слабким і безпорадним, а цілеспрямований – сильним і здібним.
Розвиток дитини

середа, 12 червня 2024 р.

Книжка як опора: що читати підліткам?

Книжка як опора: що читати підліткам?

Підлітки – вразлива категорія, люди, які гостро потребують внутрішніх опор для розбудови свого внутрішнього й зовнішнього світу. Вони дуже схильні до ризику, проте не завжди відчувають небезпеку. Як зазначає сімейна психологиня Світлана Ройз, вони часто перебувають у позиції «будьте зі мною – відпустіть мене».

Як дати підлітку відчуття, що надійний дорослий поруч, і водночас – не тримати? Як уберегти своїх майже-дорослих дітей від небезпек і викликів світу?

БараБука уважно прочитала пост Світлани Ройз із рекомендаціями для батьків і сформувала список літератури для молодших підлітків, тинейджерів та «молодих дорослих». У цьому списку – книжки українських авторів, що…

1) показують читачам, що вони не самотні,
2) сюжетними засобами розкривають різноманітні досвіди вирішення проблем,
3) самі по собі є своєрідним альтернативним / безпечним середовищем для внутрішнього життя підлітка,
4) розповідають про ризикований досвід, який краще прожити разом із книжковими персонажами, а не в реальному житті.

«Що нам важливо пам’ятати про підлітків? Це час “пустелі самотності”. Там страшно, там пребагато амбівалентних почуттів і станів, їх дуже складно витримати, – пише Світлана Ройз. – Крім агресії, ейфорії, тривоги, підлітковому віку властивий стан “емоційного занулення”, нудьги, порожнечі. У здоровому стані ця нудьга змушує нас шукати діяльність, у якій би ми відчували реалізацію. Проте в підлітків нудьгу часто супроводжують нав’язливі думки, незадоволення, злість, нездорова журба. Це стан болісної туги – діти намагаються уникнути її, роблячи дивні й страшні дії».

Одна з порад, які дає Світлана Ройз, стосується рефлексії. Слід заохочувати в дітей бажання осмислювати світ і себе й ньому, і тут дуже на часі такі заняття, як сторітелінг (складання історій), написання есеїв, літературні гуртки, читання, курси сценаристки та акторської майстерності. Це все, за словами психологині, працює як психотерапія у складний період дорослішання.

Тож що ж читати підліткам?
Книжки для молодших підлітків

(9–12 років)
Про школу та стосунки з однолітками

Оксана Лущевська, Валентина Вздульська та ін. Окуляри і кролик-гном (Братське, 2018 ) ЗАВАНТАЖИТИ КНИЖКУ
Оксана Лущевська. Скелет без шафи (Ранок, 2019)
Марина Павленко. Моя класнюча дівчинка (Wise Bee, 2016)
Оля Русіна. Мія і місячне затемнення (ВСЛ, 2019)
Пригоди, які відволічуть (фантастика, пригоди, фентезі)

Настя Музиченко. Загублені в таборі (Наш Формат, 2020)
Таня Малярчук. Mox nox (ВСЛ, 2018)
Настя Мельниченко. Що знаходять в Хрулях (Теза, 2019)
Настя Мельниченко. Від Хрулів до Зюзюків (Теза 2020)
Мія Марченко. Місто Тіней (Наш Формат, 2020)
Анастасія Лавренішина. Дрімучий ліс (Фонтан казок, 2018)
Володимир Арєнєв. Сапієнси (Ранок, 2019)
Олександра Орлова. Ключ від всіх дверей (Читаріум, 2021)
Наталія Щерба. Часодії у 6 книгах (Школа) 

Книжки для підлітків і «молодих дорослих» (13–17 років)

Про школу і стосунки

Галина Ткачук, Оксана Лущевська, Валентина Вздульська та ін. Чат для дівчат. Колектив авторів. (ВСЛ, 2016)
Валентина Захабура. Лепрекони (ВСЛ, 2019)
Ольга Купріян. Щоденник Лоли (Книголав, 2018)
Ольга Купріян. Солоні поцілунки (Академія, 2020)
Саша Камінська. Не кажи нікому (Ранок, 2019)
Анастасія Нікуліна. Сіль для моря, або Білий кит (Vivat, 2017)
Анастасія Нікуліна. Зграя (Vivat, 2018)
Надя Біла. Крута компанія (Академія, 2017)
Оксана Лущевська. Задзеркалля (ВСЛ, 2016)
Наталія Ясіновська. Українка по-американськи (Ранок, 2019)
Олена Рижко. Мишоловка (Академія, 2019) 
Олена Рижко. Дівчина з міста (Академія, 2018)
Олена Рижко. Король Даркнету (Академія, 2018)
Анастасія Левкова. Старшокласниця. Першокурсниця (ВСЛ, 2017) 
Оксенія Бурлака. Поцілунок був не останній (Академія, 2020)
Пригоди

Володимир Арєнєв. Порох із драконових кісток (АССА, 2018)
Володимир Арєнєв. Дитя песиголовців (АССА, 2018)
Володимир Арєнєв. Бісова душа, або Заклятий скарб (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019) 
Володимир Арєнєв. Заклятий меч, або Голос крові (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2020)
Володимир Арєнєв. Душниця (Києво-Могилянська академія, 2014)
Олена Рижко. Знає тільки Мару (Академія, 2018)
Наталія Довгопол. Шпигунки з притулку «Артеміда» (Vivat, 2020)
Наталія Довгопол. Мандрівний цирк cріблястої пані (Vivat, 2021)
Наталія Матолінець. Варта у Грі (АССА, 2018)
Наталія Матолінець. Варта у Грі. Артефакти Праги (АССА, 2019) 
Наталія Матолінець. Гессі (Vivat, 2018) 
Наталія Матолінець. Академія Аматерасу (Vivat, 2019)
Сергій Оксеник. Лісом, небом, водою. Книга 1–3 (Смолоскип, 2014)
Важливі поради про…

Анна Просвєтова. 13 ключів до розуміння себе, свого оточення та своїх стосунків (IPIO, 2020)
Настя Мельниченко. ЯНеБоюсьСказати. Найвідвертіша книжка для підлітків (Фоліо, 2017)
Марина Кафтан. Історія брехні. Як ми обманюємося (Портал, 2020)

пʼятниця, 7 червня 2024 р.

КОРЕКЦІЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ🧟ІГРИ ТА ВПРАВИ🧲

КОРЕКЦІЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ🧟
ІГРИ ТА ВПРАВИ🧲

1.Намалюй свій страх.
Дитині пропонують намалювати свій страх на аркуші А4. Коли малюнок готовий, запитайте: «Що ми тепер зробимо з цим страхом?»

2. Вигадуємо історію.
Складіть разом з дітьми історію про чарівну скриньку, в якій лежить те, що перемагає все страхи. Що це може бути? Попросіть дітей намалювати це.

3. Пальчиковий ляльковий театр.
Розіграти сценки, в яких одна з ляльок всього боїться, а інші допомагають їй впоратися зі страхом. Слід питати дітей, які варіанти боротьби зі страхом вони можуть запропонувати, стимулювати, вигадувати як можна більше варіантів.

4. Затоптаний страх.
На підлозі розстеліть три аркуша ватману. В пластикові тарілки налийте фарби. Запропонуйте дитині вступити в фарбу і пройтися по ватману зі словами; «Страх я буду свій топтати, бо відважним хочу стати!»

5. Одним з найефективніших методів, що сприяють корекції страхів дітей дошкільного віку є казкотерапія. Складайте казки з дитиною про її страхи, тривоги і радощі. Переписування казки - дитина вибирає для казки такий кінець, який найбільше відповідає її внутрішньому стану. Казкова імідж-терапія - в казковому образі дитина може зобразити те, чого вона боїться. Казкове малювання - засноване на тематичному малюванні, яке допомагає вивчити внутрішній світ дитини, зрозуміти,  що її лякає.

четвер, 6 червня 2024 р.

Як допомогти собi вiдновитись пiсля стресу

Як допомогти собi вiдновитись пiсля стресу 
❗Відповідь: подбати про гормони. 
🔸 Дофамін. Хімія нагороди себе. Завершуйте справи (навіть мікросправи) «Зробив — молодець», — любить думати наш мозок.  
✔Де знайти?
✨Робіть ритуали турботи про себе — самомасаж, нормальна гігієна порожнини рота, довге розчісування (мікроциркуляція), просто полежати. 
✨ Максимально збалансований раціон. 
 Тут є і зворотний бік — переїдання від нагороди себе їжею, заповнення нею порожнечі, пригнічення тривоги. Але варто пам'ятати,  що їжа — це паливо, а не дестрессер. Дивіться адекватно на те, що робите.
✨ Святкування невеликих перемог. Хваліть себе! Наприклад, за попередній пункт.
🔸Серотонін. Стабілізатор настрою.
✔Де знайти?
✨ Медитація. Доведено 1000 разів.
✨Аеробне навантаження: зарядка, присідання, активна ходьба, просто повільна прогулянка на природі. Але думками бути не у новинах, а разом із температурою, вологістю, вітром. Спостерігайте, вивчайте, дивіться як гарно, природа неймовірна, хоч п'ять хвилин на день.
✨ Дихальні вправи. 
🔸  Ендорфін. Він ще й природне знеболювання. 
✔Де знайти?
✨ Сміх. 
✨Аромамасла. 
✨ Зелений чай, трави. 
✨ Гіркий шоколад, ваніль. 
🔸Окситоцин. 
✔Де знайти?
✨ Обійми, навіть просто тримати когось за руку (обійняти себе теж можна). 
✨Час із дітьми, сім'єю, домашніми тваринами. 
✨ Говорити компліменти. 
🔸 Мелатонін. Кращого відновлення ще не вигадали.⠀
✔Де знайти?
✨ Сон, краще до 22-23:30, але важливіше просто висипати норму 6-8 годин хоч інколи, хоч добираючи денним сном. У повній темряві, прохолоді, бажано під важкою ковдрою. 
✨Зниження світлового навантаження після заходу сонця (без яскравого та блакитного холодного світла, перевести гаджети в нічний режим). 
✨Зниження стимуляторів (кави та алкоголю у тому числі) увечері. 
〰Зі статті нутриціолога Анастасії Голобородько