Важливим в ході підготовки до всеукраїнських учнівських олімпіад та інших інтелектуальних завдань є забезпечення психологічного супроводу, причиною
цьому є сама сутність ситуації олімпіад. Ситуація традиційних олімпіад, а також інших інтелектуальних змагань є стресовою, на що впливає декілька факторів: як правило, вони проходять в іншому, чужому для учня навчальному закладі, де зібралися незнайомі учні; проводять змагання і оцінюють результати незнайомі дорослі, які можуть бути не зовсім доброзичливо налаштованими до учасників; розв’язання олімпіадних завдань обмежене в часі; впливає і тиск відповідальності, який покладений на учня – захистити честь школи, де показаний низький результат є не тільки низьким результатом самого учня, а і навчального закладу. Стрес може бути пов'язаний і з самооцінкою учня: наскільки я дійсно розумний, наскільки можу справитися і достойно проявити себе. Всі ці фактори викликають тривогу, що може призвести до дезорганізації діяльності, зниженню концентрації уваги і працездатності, розгубленості та іноді навіть здібному учню може бути складно показати на високому рівні знання, вміння, навички і здібності. Тому в ситуації олімпіад найбільш значимими стають такі психологічні характеристики учня: високий рівень самоорганізації, організації діяльності; висока і стійка працездатність; високий рівень концентрації уваги, довільності; чіткість, комбінаторність, нестандартність мислення; сформованість внутрішнього плану дій; сформованість навичок емоційної саморегуляції, стійкість до стресів.
Як ми бачимо, природа труднощів, що виникають, не тільки педагогічна, а й психологічна, тому психологічна підготовка учасників олімпіад дуже важлива. Психологічною підготовкою учнів може займатися не тільки психолог. Для того, щоб забезпечити повноцінну психологічну підготовку, дуже важливо об’єднати зусилля всіх залучених і зацікавлених сторін: педагогів, батьків, самих учнів. Тому організація роботи з учнями, які беруть участь у всеукраїнських учнівських олімпіадах ( ВУО) повинна бути побудована на принципі активної участі і взаємодії всіх учасників підготовки олімпійців.
Особливості навчальної діяльності кожного учня пов’язані з низкою його індивідуальних особливостей:специфікою мислення, пам’яті, уваги, темпом діяльності, особистісними особливостями, навчальною мотивацією.
Ситуація олімпіади є складною практично для всіх учнів. Разом з тим різні групи учнів можуть відчувати специфічні труднощі в залежності від особливостей пізнавальної і емоційно-вольової сфери. За допомогою експертних оцінок вчителів, класного керівника, оцінки самого учня можна виділити учнів, які можуть бути віднесені до тієї чи іншої «групи ризику». В залежності від сутності труднощів, які є у підлітка, М Чібісова виділяє такі «групи ризику»:
- Правопівкульні діти – у них багата уява, добре розвинуте образне мислення, вони чудово сприймають метафори, образи, порівняння, але розгублюються при необхідності мислити логічними категоріями. Можуть відчувати труднощі при необхідності чітко логічно мислити, структурувати. Їм важко відволіктися від емоційно-образної складової навчального матеріалу і зосередитися на фактах і теорії. Як правило, вони добре справляються з гуманітарними предметами, відчуваючи складності з предметами природничо-математичного циклу. Для кращого засвоєння матеріалу цим учням важливо задіяти уяву і образне мислення: використовувати порівняння, образи, метафори, малюнки. Сухий теоретичний матеріал важливо проілюструвати прикладами або малюнками.
- Діти-синтетики – опираються в більшому ступені на загальне, а не конкретне. Вони мало приділяють уваги деталям, оскільки їх цікавлять загальні взаємозв’язки. Синтетики часто відчувають труднощі з аналізом, виокремленням опорних моментів в інформації, поділом матеріалу на смислові блоки. Зазвичай таким дітям складно скласти план або конспект, деякі з них складають план вже після того, як робота написана. Синтетики рідко концентруються на одній проблемі, їм властивий її розгляд в широкому контексті, у взаємозв’язках з іншими, вони співвідносять отримані знання з особистими досвідом і думкою інших.
Дуже важливо розвивати у синтетиків аналітичні навички, враховуючи, що загальний хід їх діяльності – від загального до конкретного. При вивченні кожної теми важливо її узагальнити, виділити основні блоки і наповнити їх конкретними змістом. При підготовці до відповідей на олімпіадні завдання синтетиків необхідно орієнтувати на виявлення основного в кожному завданні: що тут є головними, на що необхідно звернути увагу в першу чергу? Під час олімпіади на початку роботи синтетикам необхідно ознайомитися з матеріалом в цілому: продивитися запропоновані завдання, ознайомитися з їх змістом. Це допоможе їм зорієнтуватися. На олімпіаді їм важливо опиратися на вміння виділяти головне в кожному питанні.
- Тривожні діти – часто перевіряють вже зроблене, виправляють написане, що може суттєво і не впливати на покращення якості роботи. При усній відповіді вони, як правило, пильно спостерігають за реакціями дорослого. Вони зазвичай задають багато уточнюючих запитань, часто перепитують вчителя, перевіряючи, чи правильно вони його зрозуміли. Тривожні учні при виконанні індивідуальних завдань часто просять вчителя «подивитися, чи правильно вони його зробили». Вони часто гризуть ручки, перебирають пальці або волосся. Для тривожних учнів важливо створити ситуацію успіху на етапі підготовки до олімпіади. Ні в якому разі не можна нагнітати обстановку, нагадуючи про серйозність участі в олімпіаді і значимість її результатів. Надмірне підвищення тривоги у цих дітей призводить до дезорганізації їх діяльності. Задача дорослого – створення ситуації успіху, підтримка, заохочення. В цьому значну роль відіграють висловлювання підтримки: «Я впевнений, що ти справишся» тощо.
- Невпевнені діти – вони не вміють опиратися на власну думку, вони схильні просити допомогу в інших людей. Невпевнені діти не можуть самостійно перевірити якість своєї роботи: вони самі собі не довіряють. Вони не можуть відстоювати власну точку зору, часто довго не можуть приступити до виконання завдання, їм необхідно підказати перший крок, для того щоб вони почали роботу. На етапі підготовки важливо, щоб учень отримав позитивний досвід прийняття іншими людьми його особистого вибору. При роботі з такими учнями важливо утримуватися від порад і рекомендацій («Спочатку розв’яжи прості завдання, а потім переходь до складних»), краще запропонувати вибрати йому самому і терпляче дочекатися, коли він прийме рішення («Як ти думаєш, з чого краще розпочати: з простих чи складних завдань»).
- Діти, які відчувають нестачу довільності і самоорганізації – зазвичай таких дітей характеризують як «неуважних». Як показує практика, у них дуже рідко мають місце справжні порушення уваги. Частіше «неуважні» діти – це діти з низьким рівнем довільності. У них сформовані всі психічні функції, необхідні для того, щоб бути уважним, але загальний рівень організації діяльності дуже низький. У таких учнів часто нестійка працездатність, їм притаманні часті коливання темпу діяльності. Вони можуть часто відволікатися. Інтелектуальні змагання вимагають дуже високої організованості діяльності. Діти з низьким рівнем довільності при загальному високому рівні пізнавального розвитку і достатньому обсязі знань можуть нераціонально використовувати відведений час. На етапі підготовки дуже важливо навчити учня використовувати для саморегуляції діяльності різні матеріальні засоби. Такими засобами можуть стати пісочний годинник, які відміряють час, необхідний для виконання завдання; складання списку необхідних справ (і їх викреслення по мірі виконання); лінійка, яка вказує на необхідний рядок тощо. Заклики до учня «бути уважнішим» не досягають своєї мети, оскільки це для них недоступно.
- «Перфекціоністи» і відмінники – учні даної категорії зазвичай відрізняються високою успішністю, відповідальністю, організованістю, ретельністю, старанністю. Якщо вони виконують завдання, вони намагаються зробити його краще за всіх або швидше за інших, використати додатковий матеріал. Перфекціоністи надзвичайно чутливі до похвали і взагалі до будь-якої оцінки своєї діяльності. Все, що вони роблять, повинно бути поміченим і отримати відповідну оцінку (природно, високу!). Для таких осіб характерні дуже високий рівень домагань і надзвичайно нестійка самооцінка. Для того, щоб відчувати себе хорошими, їм необхідно не просто встигати, а бути кращими, не просто добре справлятися з завданням, а робити це блискуче. Їм буває складно пропустити завдання, якщо вони не можуть з ним справитися. Також якщо намагатися виконувати всі завдання не просто правильно, а досконало, можна не встигнути зробити всі завдання. На етапі підготовки дуже важливо допомогти таким дітям скоригувати їхні очікування і усвідомити різницю між «достатнім» і «чудовим». Під час виконання підготовчих до олімпіади завдань, необхідно коригувати очікування учня та спонукати до виконання наступного завдання.
- Астенічні діти – основна їх характеристика – висока втомлюваність, виснажливість. Вони швидко втомлюються, у них знижується темп діяльності і різко підвищується кількість помилок. Як правило, втомлюваність пов’язана з особливостями вищої нервової діяльності, тому можливості корекції обмежені. Виконання олімпіадних завдань вимагає високої працездатності протягом досить тривалого періоду часу, тому в астенічних учнів дуже висока ймовірність зниження якості роботи, виникнення відчуття втоми. При роботі з астенічними дітьми дуже важливо не висувати вимог, які вони не в змозі виконати. Велике значення відіграє оптимальний режим підготовки. Під час виконання олімпіадних завдань учню необхідно переривати свою діяльність на деякий час для відпочинку.
- Гіпертимні діти – швидкі, енергійні, активні, не схильні до педантизму. У них високий темп діяльності, вони імпульсивні і часом нестримані. Вони швидко виконують завдання, але часто роблять недбало, не перевіряють себе і не бачать власних помилок. Такі учні схильні нехтувати точністю і акуратністю задля швидкості і результативності. Гіпертимні учні відчувають труднощі під час роботи, яка вимагає ретельності, зібраності і акуратності, але чудово справляються із завданнями, які вимагають високої мобільності і здатності переключатися. Особливістю цієї категорії дітей часто являється невисока значущість навчальних досягнень, знижена навчальна мотивація. На етапі підготовки до олімпіади дуже важливо не намагатися змінити темп діяльності, особливо за допомогою інструкцій типу «Не спіши». Учень все рівно буде працювати у тому темпі, в якому йому комфортно. Необхідно розвивати у таких дітей функцію контролю, тобто навички самоперевірки: після завершення роботи знайти помилки, самостійно перевірити результати виконання завдання. Основний принцип, яким необхідно керуватися гіпертимним учням: «Зробив – перевір».
- «Застрягаючі» діти – їм притаманна низька рухливість, низька лабільність психічних функцій. Їм важко переключитися з одного завдання на інше. Вони розважливі і часто повільні. Ще одна особливість – їм необхідний довгий орієнтовний період при виконанні кожного завдання. На етапі підготовки необхідно тренувати навички перемикання, реально навчити учня користуватися годинником, для того щоб визначати час, необхідний для кожного завдання. Це може відбуватися в такій формі: «Тобі необхідно розв’язати п’ять здач за годину. Значить, на кожну задачу ти можеш витратити не більше 12 хвилин». Такі вправи допоможуть учню розвивати вміння переключатися. Можна також попередньо визначити, скільки часу можна витратити на кожне завдання на олімпіаді.
- Аудіали і кінестетики – відомо, що у людини є три основні модальності сприйняття інформації: аудіальна (слухова), візуальна (зорова) і кінестетична (тактильна). У кожної людини одна із цих модальностей є провідною, яка визначає домінуючий спосіб отримання і переробки інформації. Виконання завдань на олімпіаді має виключно візуальну форму. Це полегшує задачу для учнів-візуалів, одночасно ускладнює її для учнів – аудіалів і кінестетиків. Необхідно, щоб учні даних категорій усвідомили особливості свого навчального стилю, тобто могли чітко сформулювати для себе, як вони краще засвоюють навчальний матеріал, і скористалися цими знаннями при засвоєнні та повторенні навчального матеріалу. Під час виконання завдання на олімпіаді аудіали можуть використати мову, тобто тихо проговорити завдання вголос, а кінестетики можуть допомагати собі простими рухами (наприклад, подвигати ногами під столом), також вони можуть вийти з аудиторії.
Як ми бачимо, природа труднощів, що виникають, не тільки педагогічна, а й психологічна, тому психологічна підготовка учасників олімпіад дуже важлива. Психологічною підготовкою учнів може займатися не тільки психолог. Для того, щоб забезпечити повноцінну психологічну підготовку, дуже важливо об’єднати зусилля всіх залучених і зацікавлених сторін: педагогів, батьків, самих учнів. Тому організація роботи з учнями, які беруть участь у всеукраїнських учнівських олімпіадах ( ВУО) повинна бути побудована на принципі активної участі і взаємодії всіх учасників підготовки олімпійців.
Особливості навчальної діяльності кожного учня пов’язані з низкою його індивідуальних особливостей:специфікою мислення, пам’яті, уваги, темпом діяльності, особистісними особливостями, навчальною мотивацією.
Ситуація олімпіади є складною практично для всіх учнів. Разом з тим різні групи учнів можуть відчувати специфічні труднощі в залежності від особливостей пізнавальної і емоційно-вольової сфери. За допомогою експертних оцінок вчителів, класного керівника, оцінки самого учня можна виділити учнів, які можуть бути віднесені до тієї чи іншої «групи ризику». В залежності від сутності труднощів, які є у підлітка, М Чібісова виділяє такі «групи ризику»:
- Правопівкульні діти – у них багата уява, добре розвинуте образне мислення, вони чудово сприймають метафори, образи, порівняння, але розгублюються при необхідності мислити логічними категоріями. Можуть відчувати труднощі при необхідності чітко логічно мислити, структурувати. Їм важко відволіктися від емоційно-образної складової навчального матеріалу і зосередитися на фактах і теорії. Як правило, вони добре справляються з гуманітарними предметами, відчуваючи складності з предметами природничо-математичного циклу. Для кращого засвоєння матеріалу цим учням важливо задіяти уяву і образне мислення: використовувати порівняння, образи, метафори, малюнки. Сухий теоретичний матеріал важливо проілюструвати прикладами або малюнками.
- Діти-синтетики – опираються в більшому ступені на загальне, а не конкретне. Вони мало приділяють уваги деталям, оскільки їх цікавлять загальні взаємозв’язки. Синтетики часто відчувають труднощі з аналізом, виокремленням опорних моментів в інформації, поділом матеріалу на смислові блоки. Зазвичай таким дітям складно скласти план або конспект, деякі з них складають план вже після того, як робота написана. Синтетики рідко концентруються на одній проблемі, їм властивий її розгляд в широкому контексті, у взаємозв’язках з іншими, вони співвідносять отримані знання з особистими досвідом і думкою інших.
Дуже важливо розвивати у синтетиків аналітичні навички, враховуючи, що загальний хід їх діяльності – від загального до конкретного. При вивченні кожної теми важливо її узагальнити, виділити основні блоки і наповнити їх конкретними змістом. При підготовці до відповідей на олімпіадні завдання синтетиків необхідно орієнтувати на виявлення основного в кожному завданні: що тут є головними, на що необхідно звернути увагу в першу чергу? Під час олімпіади на початку роботи синтетикам необхідно ознайомитися з матеріалом в цілому: продивитися запропоновані завдання, ознайомитися з їх змістом. Це допоможе їм зорієнтуватися. На олімпіаді їм важливо опиратися на вміння виділяти головне в кожному питанні.
- Тривожні діти – часто перевіряють вже зроблене, виправляють написане, що може суттєво і не впливати на покращення якості роботи. При усній відповіді вони, як правило, пильно спостерігають за реакціями дорослого. Вони зазвичай задають багато уточнюючих запитань, часто перепитують вчителя, перевіряючи, чи правильно вони його зрозуміли. Тривожні учні при виконанні індивідуальних завдань часто просять вчителя «подивитися, чи правильно вони його зробили». Вони часто гризуть ручки, перебирають пальці або волосся. Для тривожних учнів важливо створити ситуацію успіху на етапі підготовки до олімпіади. Ні в якому разі не можна нагнітати обстановку, нагадуючи про серйозність участі в олімпіаді і значимість її результатів. Надмірне підвищення тривоги у цих дітей призводить до дезорганізації їх діяльності. Задача дорослого – створення ситуації успіху, підтримка, заохочення. В цьому значну роль відіграють висловлювання підтримки: «Я впевнений, що ти справишся» тощо.
- Невпевнені діти – вони не вміють опиратися на власну думку, вони схильні просити допомогу в інших людей. Невпевнені діти не можуть самостійно перевірити якість своєї роботи: вони самі собі не довіряють. Вони не можуть відстоювати власну точку зору, часто довго не можуть приступити до виконання завдання, їм необхідно підказати перший крок, для того щоб вони почали роботу. На етапі підготовки важливо, щоб учень отримав позитивний досвід прийняття іншими людьми його особистого вибору. При роботі з такими учнями важливо утримуватися від порад і рекомендацій («Спочатку розв’яжи прості завдання, а потім переходь до складних»), краще запропонувати вибрати йому самому і терпляче дочекатися, коли він прийме рішення («Як ти думаєш, з чого краще розпочати: з простих чи складних завдань»).
- Діти, які відчувають нестачу довільності і самоорганізації – зазвичай таких дітей характеризують як «неуважних». Як показує практика, у них дуже рідко мають місце справжні порушення уваги. Частіше «неуважні» діти – це діти з низьким рівнем довільності. У них сформовані всі психічні функції, необхідні для того, щоб бути уважним, але загальний рівень організації діяльності дуже низький. У таких учнів часто нестійка працездатність, їм притаманні часті коливання темпу діяльності. Вони можуть часто відволікатися. Інтелектуальні змагання вимагають дуже високої організованості діяльності. Діти з низьким рівнем довільності при загальному високому рівні пізнавального розвитку і достатньому обсязі знань можуть нераціонально використовувати відведений час. На етапі підготовки дуже важливо навчити учня використовувати для саморегуляції діяльності різні матеріальні засоби. Такими засобами можуть стати пісочний годинник, які відміряють час, необхідний для виконання завдання; складання списку необхідних справ (і їх викреслення по мірі виконання); лінійка, яка вказує на необхідний рядок тощо. Заклики до учня «бути уважнішим» не досягають своєї мети, оскільки це для них недоступно.
- «Перфекціоністи» і відмінники – учні даної категорії зазвичай відрізняються високою успішністю, відповідальністю, організованістю, ретельністю, старанністю. Якщо вони виконують завдання, вони намагаються зробити його краще за всіх або швидше за інших, використати додатковий матеріал. Перфекціоністи надзвичайно чутливі до похвали і взагалі до будь-якої оцінки своєї діяльності. Все, що вони роблять, повинно бути поміченим і отримати відповідну оцінку (природно, високу!). Для таких осіб характерні дуже високий рівень домагань і надзвичайно нестійка самооцінка. Для того, щоб відчувати себе хорошими, їм необхідно не просто встигати, а бути кращими, не просто добре справлятися з завданням, а робити це блискуче. Їм буває складно пропустити завдання, якщо вони не можуть з ним справитися. Також якщо намагатися виконувати всі завдання не просто правильно, а досконало, можна не встигнути зробити всі завдання. На етапі підготовки дуже важливо допомогти таким дітям скоригувати їхні очікування і усвідомити різницю між «достатнім» і «чудовим». Під час виконання підготовчих до олімпіади завдань, необхідно коригувати очікування учня та спонукати до виконання наступного завдання.
- Астенічні діти – основна їх характеристика – висока втомлюваність, виснажливість. Вони швидко втомлюються, у них знижується темп діяльності і різко підвищується кількість помилок. Як правило, втомлюваність пов’язана з особливостями вищої нервової діяльності, тому можливості корекції обмежені. Виконання олімпіадних завдань вимагає високої працездатності протягом досить тривалого періоду часу, тому в астенічних учнів дуже висока ймовірність зниження якості роботи, виникнення відчуття втоми. При роботі з астенічними дітьми дуже важливо не висувати вимог, які вони не в змозі виконати. Велике значення відіграє оптимальний режим підготовки. Під час виконання олімпіадних завдань учню необхідно переривати свою діяльність на деякий час для відпочинку.
- Гіпертимні діти – швидкі, енергійні, активні, не схильні до педантизму. У них високий темп діяльності, вони імпульсивні і часом нестримані. Вони швидко виконують завдання, але часто роблять недбало, не перевіряють себе і не бачать власних помилок. Такі учні схильні нехтувати точністю і акуратністю задля швидкості і результативності. Гіпертимні учні відчувають труднощі під час роботи, яка вимагає ретельності, зібраності і акуратності, але чудово справляються із завданнями, які вимагають високої мобільності і здатності переключатися. Особливістю цієї категорії дітей часто являється невисока значущість навчальних досягнень, знижена навчальна мотивація. На етапі підготовки до олімпіади дуже важливо не намагатися змінити темп діяльності, особливо за допомогою інструкцій типу «Не спіши». Учень все рівно буде працювати у тому темпі, в якому йому комфортно. Необхідно розвивати у таких дітей функцію контролю, тобто навички самоперевірки: після завершення роботи знайти помилки, самостійно перевірити результати виконання завдання. Основний принцип, яким необхідно керуватися гіпертимним учням: «Зробив – перевір».
- «Застрягаючі» діти – їм притаманна низька рухливість, низька лабільність психічних функцій. Їм важко переключитися з одного завдання на інше. Вони розважливі і часто повільні. Ще одна особливість – їм необхідний довгий орієнтовний період при виконанні кожного завдання. На етапі підготовки необхідно тренувати навички перемикання, реально навчити учня користуватися годинником, для того щоб визначати час, необхідний для кожного завдання. Це може відбуватися в такій формі: «Тобі необхідно розв’язати п’ять здач за годину. Значить, на кожну задачу ти можеш витратити не більше 12 хвилин». Такі вправи допоможуть учню розвивати вміння переключатися. Можна також попередньо визначити, скільки часу можна витратити на кожне завдання на олімпіаді.
- Аудіали і кінестетики – відомо, що у людини є три основні модальності сприйняття інформації: аудіальна (слухова), візуальна (зорова) і кінестетична (тактильна). У кожної людини одна із цих модальностей є провідною, яка визначає домінуючий спосіб отримання і переробки інформації. Виконання завдань на олімпіаді має виключно візуальну форму. Це полегшує задачу для учнів-візуалів, одночасно ускладнює її для учнів – аудіалів і кінестетиків. Необхідно, щоб учні даних категорій усвідомили особливості свого навчального стилю, тобто могли чітко сформулювати для себе, як вони краще засвоюють навчальний матеріал, і скористалися цими знаннями при засвоєнні та повторенні навчального матеріалу. Під час виконання завдання на олімпіаді аудіали можуть використати мову, тобто тихо проговорити завдання вголос, а кінестетики можуть допомагати собі простими рухами (наприклад, подвигати ногами під столом), також вони можуть вийти з аудиторії.
Немає коментарів:
Дописати коментар