МІФИ І ФАКТИ ПРО НАСИЛЬСТВО В РОДИНІ

1.                 Жінки, які піддаються насильству в родині, — мазохісти, їм приємно, коли їх б'ють. В основному вважається, що б'ють жінок, які "хочуть і заслуговують бу­ти побитими", тому вони не йдуть і терплять таке ставлення. Цей міф стверджує, що жінка отримує сексуальне задоволення від того, що її б'є чоловік, якого вона любить.

2.        Жінки провокують насильство й заслуговують його. Це широко поширене переконання свідчить про те, що проблема побиття жінок — соціальна. Вона закорінена в ґендерних стереотипах, що з дитинства прищеплюються людям. Жод­не істота не заслуговує на побиття, однак у реальності кривдник завжди знайде виправдання своїм діям, незалежно від того, як поводилася жертва.

3.        Жінки, які піддаються насильству, завжди можуть піти від кривдника. У су­спільстві, де жінкам запропоновано з культурної точки зору вірити в те, що любов і шлюб є для них самореалізацією, часто вважається, що жінка має право і волю піти з дому, коли насильство стає дуже серйозним. Насправді, у реальності, існує дуже багато перешкод для жінок на цьому шляху.

4.        Людина, яка одного разу зазнала насильства, назавжди стає жертвою.

Пройшовши консультування у фахівців, жінка може повернутися до "нормально­го" життя, якщо цикл насильства розірваний, і жінка не перебуває в ситуації на­сильства й небезпеки.

5.        Один раз ударивши, людина не може зупинитися. Якщо вірна теорія психоло­гічно набутого насильницького поводження, то кривдників можна навчити навичок неагресивного поводження.

6.        Чоловіки-кривдники поводяться агресивно і грубо у відносинах з усіма.

Більшість із них здатні контролювати свою поведінку й розуміють, де і стосовно кого можна виявляти агресивні емоції.

7.         Ті, хто б'є, не є люблячими чоловіками чи партнерами. Вони використовують любов для того, щоб утримати жінку в межах насильницьких відносин.

8.         Кривдники, що застосовують насильство, психічно нездорові. Ці чоловіки часто ведуть "нормальний" спосіб життя, за винятком тих моментів, коли вони до­зволяють собі спалахи агресивного поводження. Соціальний статус таких чолові­ків може бути досить високим, вони можуть займати керівні посади, вести актив­не соціальне життя, бути успішними в бізнесі.

9.         Чоловіки, які вдаються до насильства, є невдахами й не можуть подолати проблеми в житті. Стан стресу рано чи пізно переживають усі люди, але не всі піддають насильству інших людей.

10.    Чоловіки, які б'ють дружин, б'ють також і дітей. Це трапляється приблизно в одній третині родин.

11.    Чоловік припинить насильство, "коли ми одружимося". Жінки думали, що ці чоловіки припинять контролювати їх, якщо вони одружаться. Передбачається, що отримавши своє, він повинен заспокоїтися й повірити, що вона його любить, бо шлюб є найвищим доказом любові. Однак проблема в тому, що влади не бу­ває багато і цикл насильства продовжується.

12.    Дітям потрібен їхній батько, навіть якщо він агресивний, — "залишаюся тільки через дітей". Без сумніву, в ідеалі діти мають потребу в матері й батько­ві. Однак діти, які живуть в умовах насильства в родині, самі можуть просити ма­тір утекти від батька, аби врятуватися від насильства.

13.    Домашні сварки, рукоприкладства й бійки характерні для неосвічених і бід­них людей. У родинах із більш високим рівнем достатку такі події трапля­ються рідше. Насильство в родині не обмежується визначеними прошарками населення. Це відбувається в усіх соціальних групах незалежно від рівня доходів.

14.    Сварки між чоловіками і дружинами існували завжди. Це природно і не мо­же мати серйозних наслідків. Сварки й конфлікти дійсно можуть бути присутні в багатьох відносинах. Прикметною рисою насильства є серйозність, циклічність, інтенсивність і наслідки.

15.    Ляпас ніколи не ранить серйозно. Насильство відрізняється циклічністю й пос­туповим посиленням актів насильства. Це може починатися просто з критики, пе­реходячи до принижень, ізоляції, ляпасу, удару, регулярних побоїв, а іноді має летальний фінал.

16.    Причиною насильства є алкоголь. Прийняття алкоголю знижує здатність конт­ролювати поведінку, але серед кривдників багато чоловіків, що не вживають тю­тюн чи алкоголь. Деякі, пройшовши лікування від алкоголізму, продовжували бути агресивними й жорстокими щодо близької людини. Алкоголізм чи прийняття ал­когольних напоїв не може виправдати насильство.

17.    Насильство в родині — нове явище, породжене сучасними економічними і суспільними змінами, що прискорюються темпом життя та нових стресів.

Звичай бити дружину так само старий, як і сам шлюб. У найдавніші часи, за свід­ченнями, які дійшли до нас, існував закон, що відкрито заохочував і санкціонував звичай бити дружину.

18. Нині домашнє насильство — явище рідкісне. Воно залишилося в минулому, коли часи були більш жорстокими, жінки вважалися власністю чоловіків.

Насильство в родині — явище дуже поширене в наш час. У багатьох країнах фахівці з юриспруденції й адвокати, що спеціалізуються на захисті прав жінок, вважають, що домашнє насильство посідає одне з перших місць серед тих видів злочинності, відомості про які рідко доходять до правоохоронних органів.

Існування цих та інших міфів про проблему насильства в родині є додатковим тягарем для жінок, що зазнають насильства. Усе це — бар'єри на шляху до нормаль­ного життя.

відеоролик: "Я отримала сьогодні квіти"