Проєкт "Завжди поруч" для педагогів

Батьківськам

Педагогам

цікавинки психології

Сторінки

вівторок, 23 квітня 2024 р.

Тиждень психології 2024

🧐
 #Тижденьпсихології марафон спілкування, яскравих подій, і можливо відкриття нових можливостей у собі з допомогою психологічних практик. І давайте, спочатку розберемося: 
👆 Що ж таке психологія і навіщо вона нам взагалі потрібна???????👆

1.Психологія – це наука, яка вивчає свідомість і психіку людини( емоції, почуття, думки, властивості особистості, характер, здібності, інтереси).!!!

2. Скажемо так 👆 - ця наука має багато граней і не є точною. Адже не можна просто так прийти до психолога і попросити переключити свідомість з глибокої депресії в радісне сприйняття світу і націленість на успіх. Це вже не до психолога!!! Психологія вимагає роботи двох – людини і психолога.👆👆👆👆

3. Навіщо потрібна психологія в житті людини? Можна і без неї...Можливо)))) Але❗❗❗❗
Кожен з нас індивідуальний. Ми живемо в соціумі, щодня стикаємося з різними подіями, отримуємо великі дози інформації. Ми намагаємося взаємодіяти з іншими людьми. І все – від виховання до відносин на роботі, впливає на нас, може залишити глибокий слід.
Психологія допомагає краще пізнати себе, зрозуміти причини своїх переживань і навчитися справлятися з ними. Вона дає необхідний поштовх тим, хто намагається змінити своє життя, оговтатися від травмуючих подій минулого.

4. За допомогою психології можна:
✅ Навчитися прислухатися до себе❗
✅ Дізнаватися причину своїх переживань, шукати її в своїй свідомості і працювати з нею❗
✅ Пізнавати свою індивідуальність❗
✅ Позбутися від депресивних станів❗
✅ Вирішити глибокі емоційні проблеми❗


пʼятниця, 19 квітня 2024 р.

Як допомогти дитині подолати негативні думки

Як допомогти дитині перебороти негативні думки

Є кілька типів негативного мислення. Одні діти негативно ставляться до самих себе, інші ж бояться, що станеться щось погане. Далі описані приклади основних типів негативного мислення й того, як воно впливає на поведінку дитини:

Узагальнення конкретної ситуації – дитину попросили поступитись брату чергою у грі. Дитина думає: «Він завжди отримує все, що хоче, а мені ніколи нічого не дістається!». Вона обурюється й відмовляється грати.

Недооцінка своїх здібностей – коли дитині кажуть, що вона неправильно розв’язала задачу, то вона розриває свою роботу й думає: «Я нічого не можу зробити правильно! У мене завжди виходять лише неправильні відповіді!».

Перебільшення значення ситуації – дитина дізнається, що в тесті з математики дала дві неправильні відповіді з десяти. Вона доходить висновку: «Я не вмію розв’язувати математичні задачі» і вдома у другій половині дня відмовляється виконувати домашнє завдання з цього предмета.

Прогнозування того, що станеться щось погане – дитина думає про доповідь, з якою завтра повинна виступити перед класом, і хвилюється: «Я не впораюсь, і всі будуть сміятись із мене». Вона намагається переконати свою матір, що почувається погано, тому завтра повинна залишитись удома.

Зосередження уваги на негативі – дитина отримала хорошу оцінку за контрольну роботу з хімії, познайомилась із новим другом на перерві й була вибрана в команду для участі у брейн-рингу. Але коли її мати спитала, як пройшов день, вона стала стверджувати, що день був жахливим, бо вона забула кросівки на фізкультурі. Після чого весь вечір провела, хмурячись і закрившись у своїй кімнаті.

​Допомагаємо покласти край негативу

Уміння вирішувати проблеми, пов'язані з негативним мисленням, – це частина триєдиного підходу до розвитку психологічної стійкості дітей. Якщо ви чуєте, що дитина висловлюється вголос занадто негативно або спостерігаєте її поведінку, яка свідчить, що вона, найімовірніше, негативно мислить, важливо братись до вирішення цієї проблеми якомога швидше. Далі пропонуються п'ять способів допомогти дитині вгамувати її негативне мислення.

1. Визнавайте почуття вашої дитини. Коли ваша дитина плаче від фізичного чи душевного болю, замість того, щоб сказати їй: «Та в тебе все гаразд», визнайте її почуття. Проявіть співчуття й чітко роз'ясніть, що ви намагаєтесь з’ясувати та зрозуміти, що вона зараз відчуває, – навіть якщо її емоції здаються награними. Скажіть щось на зразок: «Я бачу, що ти засмучений» або «Я розумію, що ти нервуєш». Коли діти відчувають, що їх приймають, цінують і рахуються з їх почуттями, вони починають пошук конструктивних способів впоратись із неприємними емоціями.

2. Делікатно вкажіть дитині на те, що її думки можуть бути помилковими. Кінцева мета повинна полягати в тому, щоб дитина сама вміла розпізнавати й коригувати свої негативні думки, а не покладалась на вас. Щоб допомогти їй дійти власних висновків, ставте запитання, які допоможуть їй зрозуміти, що її думки можуть бути неправильними. Наприклад, якщо ваша дитина каже, що вона все робить не так, скажіть їй: «Згадай ті моменти, коли ти була впевнена у правильності своїх вчинків». Допоможіть їй визначати деякі винятки із правил, щоб вона бачила, що її думка не зовсім правильна.

3. Розглядайте проблему з різних точок зору. Іноді кращий спосіб відокремити емоції від думок – запитати: «Що б ти сказав своєму другу, який би теж так подумав?». Ще ви можете запитати дитину, що на її місці зробив би улюблений персонаж мультфільму або супергерой. Якщо дитина розгляне проблему під іншим кутом, це може змінити напрямок її мислення.

4. Замінюйте негативні думки більш реалістичними. Допомагайте своїй дитині формувати більш реалістичний світогляд. Замість того щоб казати собі: «Я нічого не можу зробити правильно», їй буде корисно сказати собі: «Іноді я роблю помилки, і це нормально». Учіть дитину ставитись до себе з тією ж добротою й повагою, з якими, треба сподіватись, вона ставиться до інших людей.

5. Рішення проблеми, що робити далі. Допомагайте своїй дитині перетворювати негативні думки на позитивні дії й активно вирішувати проблему вибору в той момент, коли до неї приходять похмурі думки. Наприклад, якщо вона припускає, що провалить тест із фізики, змусьте її вжити заходи для запобігання такого розвитку подій, нехай вона, наприклад, повторить предмет або поставить запитання, якщо їй щось незрозуміло. Учіть дитину приймати конструктивні рішення, навіть якщо вона зіштовхується з важкими завданнями та неприємними ситуаціями.
Розвиток дитини

вівторок, 2 квітня 2024 р.

ДЕНЬ поширення інформації про АУТИЗМ

ДЕНЬ поширення інформації про АУТИЗМ

З 2008 року 2 квітня визначають Всесвітній день поширення інформації про аутизм. По усьому світу у цей день одягають блакитне на знак підтримки людей з аутизмом, розладом нервової системи, що утруднює комунікацію. Рівень знань та сервісів для людей з аутизмом в Україні знаходиться на досить високому рівні. В нас вже є зразкові заклади, батьківські асоціації та громадські організації, які докладають чимало зусиль, щоб забезпечити «особливим» дітям гарне майбутнє.

Аутизм – таке порушення розвитку, при якому відзначаються труднощі у формуванні соціальних контактів із зовнішнім світом та іншою людиною й позначає цілий комплекс психічних та поведінкових розладів.

Перші ознаки аутизму, зазвичай, проявляються  у дітей до 3-х років і якщо батьки та лікарі їх вчасно помітять, то такій людині можна допомогти втримати зв`язок зі світом.

Батькам радять консультуватися із фахівцями, якщо:

дитина слабо реагує на світло;
різко реагує на голосні звуки;
зациклюється на одній іграшці;
тривалий час повторює один і той самий рух;
довго не починає говорити;
в більш старшому віці аутичні діти здаються відчуженими, байдужими до навколишнього;
відмовляються від колективної гри.
Аутизм не завжди супроводжується зниженням інтелекту, дуже часто такі люди проявляють гарні, а подекуди й виняткові здібності у певних сферах: володіють абсолютним музичним слухом, відмінно грають у шахи, малюють, рахують, тощо.

Батьки аутичних дітей повинні пам`ятати, що чим раніше буде надана дитині допомога – своєчасна діагностика та корекційне втручання, тим більше шансів у дитини бути адаптованою до життя у дорослому віці.

Тому, якщо батьків щось насторожує в поведінці дітей, необхідно звернутися за допомогою до фахівців, які дадуть відповідні рекомендації та при необхідності визначать умови виховання й навчання дитини, щоб допомогти їй.

Працюючи з «особливими» дітьми, фахівці та батьки спільними зусиллями можуть розвинути їх уяву, здібності, навчити ефективним способам спілкування та взаємодії з навколишнім світом.

Аутизм – це не вирок, це всього діагноз, своєчасне визначення якого в більшості випадків допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації та адаптації.