Адаптація дитини до школи
Учорашні дошкільники дочекались першого вересня, мають позитивне налаштування на навчання. Бути щасливим володарем портфеля, підіймати руку на уроці, отримувати відмітки — все це як чудова гра. Та згодом може виявитися, що грати не так уже й цікаво…
Тому пропоную поговорити про адаптацію дитини
до школи.
Вступ дитини до школи – є важливим моментом в житті кожної дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з однолітками, вчителем, новими формами діяльності.
Вік від шести до семи років – кризовий. 6–річний першокласник за рівнем свого психічного розвитку залишається дошкільником. У нього зберігається особливість мислення дошкільника, переважає мимовільне запам’ятовування (запам’ятовується, головним чином, те, що цікаве, а не те, що необхідно запам’ятати). Специфіка уваги виявляється в тому, що дитина спроможна займатися однією справою не більше, ніж 10-15 хвилин. Психологопедагогічний супровід процесу адаптації першокласників можна забезпечити 5 лише в узгодженій роботі, надаючи психологічну допомогу учням. Психолог контролює та корегує процес адаптації через дотримання відповідних рекомендацій вчителем, який, в свою чергу, врахувавши висновки психолога, змінює хід навчально-вихованого процесу.
Навчання цих дітей, передбачає введення відповідного режиму: тривалість уроку не більш, ніж 35 хвилин; організація рухливих ігор на перерві; прогулянки, денний сон; відсутність домашнього завдання. Навчальний матеріал на уроці має бути невеликим за обсягом, збільшується кількість загальнорозвивальних занять (фізкультура, музика, ритміка, екскурсії, спеціальні розвивальні заняття), вводяться медичний контроль та психологічне супроводження, особливі програми та методи навчання. Як показує досвід, незважаючи на прагнення багатьох директорів шкіл і педагогів реалізувати ці вимоги до навчання, невирішеною залишається низка проблем, серед яких називаються й матеріально-технічні, й навчально-методичні, й нормативні.
В роботі з шестирічними першокласниками необхідно враховувати їх можливості і норми навантаження:
§ загальне навчальне навантаження – 4 год. на день;
§ безперервна письмова робота – 4-5 хв.;
§ безперервне читання – 8 хв.;
§ середня активність уваги – до 15 хв.;
§ прослуховування звукозапису – 6-10 хв.;
§ перегляд діафільмів, кінофільмів, телепередач – 15 хв.;
§ перебування на свіжому повітрі – не менше 4 год.;
§ тривалість сну – 15 год. на добу, із них денний сон (бажано) – 1,5 год.
Психологічний супровід розвитку школяра у процесі його навчання в початковій школі спрямований на те, щоб допомогти кожному учню соціалізуватися й адаптуватися до соціального середовища шляхом оптимального розвитку його потенційних можливостей. Психологічний супровід орієнтований на оптимістичну перспективу кожного учня та спрямований на допомогу оптимальному розвитку кожного учня - його пізнавальній діяльності, засвоєнню ним предметних знань і соціальних цінностей, норм міжособистісної взаємодії і спілкування, формуванню самостійного типу поведінки і творчої спрямованості, позитивного психологічного самопочуття.
Пам’ятка батькам першокласника:
☺ Підтримуйте в дитині її бажання стати школярем. Ваше серйозне ставлення до шкільних проблем , досягнень , а можливо й ускладнень допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища та діяльності.
☺ Обговоріть з дитиною ті правила і норми , з якими вона зустрілася у школі. Обґрунтуйте їх необхідність.
☺ Дитина має право на помилку . Коли людина навчається , в неї може щось не виходити, це правомірно.
☺ Складіть разом з дитиною режим дня, стежте за його виконанням .
☺ Не пропускайте труднощі , які виникають на початку навчання. Якщо , наприклад, у дитини логопедичні проблеми, починайте їх вирішувати на першому році навчання.
☺ Підтримуйте першокласника в його бажанні досягти успіху.
У кожній діяльності обов’язково знайдіть , за що його можна похвалити. Пам’ятайте , що емоційна підтримка і похвала можуть помітно підвищувати інтелектуальні досягнення людини.
☺ Якщо вас щось тривожить у поведінці дитини не соромтесь звернутись до шкільного психолога.
☺ У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилась більш авторитетна людина, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.
☺ Навчання — нелегка і відповідальна праця. Школа суттєво змінює життя дитини, але це не повинно впливати на різнобічний дитячий світ. У першокласника має залишатись достатньо часу на ігри та розваги.
Успіхів вам!
7 правил збирання портфеля першокласника
Збираючи дитину перший раз в перший клас, хочеться покласти в портфель всі канцелярські багатства. Не поспішайте. Необхідний вміст портфеля вчитель зазвичай озвучує на перших батьківських зборах. А ваше завдання — навчити дитину правильно збирати портфель.
Правило 1: Дитина повинна самостійно збирати — розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати — розбирати його самостійно. Інакше, замість того, щоб слухати вчителя, вона велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не менше 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля.
Правило 2: Портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежте, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидала сміття і складала назад в портфель тільки необхідні речі.
Правило 3: Нічого зайвого. Завдання батьків — стежити, щоб дитина не носила з собою зайві речі. За санітарними нормами, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів в ранці першокласника обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім вона буде це робити самостійно.
Правило 4: Гігієнічне приладдя. В портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладіть його в непрозорий пакет.
Правило 5: Окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям батьки дають дитині з собою додатковий сніданок — декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахне їжею. Поясніть дитині, що, перекусивши, вона повинна всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.
Правило 6: Іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовтеся, що вона діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках — іграшки залишаються удома.
Правило 7: Мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. В крайньому випадку дитина може подзвонити зі школи. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон дитині необхідний, поясніть, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути викраденим. Це стосується і наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають .
