Психолог не може вирішити проблем за когось. Але може створити музику, яка надихатиме людей до вирішення...
Проєкт "Завжди поруч" для педагогів
Батьківськам
Педагогам
цікавинки психології
Сторінки
середа, 23 листопада 2022 р.
Як зменшити час дитини з гаджетом
вівторок, 22 листопада 2022 р.
Акція "16 днів проти насильства" 2022
Пропонуємо долучитися до проведення
акції "16 днів проти
насильства" у форматі
"Психологічного онлайн-марафону" - це ланцюжок завдань і психологічних практик,
що дозволяє в короткі терміни формувати нові корисні звички, стратегії мислення
та поведінки та навички.
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня
проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою
привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого
поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
Кампанія охоплює наступні дати:
25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня – Всесвітній день порозуміння з ВІЛ-інфікованими;
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних Монреалі;
9грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.
Запрошуємо всіх за посиланням:
Шановні старшокласники!
Запрошуємо Вас пройти цікавий онлайн-квест, де:
Ви поринете у віртуальну реальність на 30 хвилин.
Перевірите свої знання з безпечного працевлаштування.
Отримаєте сертифікат про проходження онлайн-квесту.
Обов’язкова умова при проходженні квесту:
на початку квесту учасник має зазначити своє справжнє ім’я та прізвище, дату народження. Ці дані потрібні для того, щоб головний герой квесту відповідав віку учасника, а наприкінці (незважаючи на допущені помилки) учасник отримає сертифікат, у якому буде зазначено його прізвище.
Допоможіть встановити відповідність між датами кампанії «16 днів проти насильства»:
понеділок, 21 листопада 2022 р.
понеділок, 14 листопада 2022 р.
9 вправ, які навчають толерантності
9 вправ, які навчають толерантності
Чи можна навчити дітей толерантності? Тільки через пояснення. Зробіть декілька з запропонованих нижче вправ.
1. Привітання «Мене звуть... Я люблю себе за те, що...»
Вправа проводиться в колі. Кожен по черзі говорить дві фрази «Мене звуть...» і «Я люблю себе за те, що...». Не відволікайтеся на спори і обговорення з приводу бажань. Просто висловлюйте їх по черзі, неупереджено і швидко. Мета вправи – формування позитивної самооцінки.
2. Вправа «П’ять добрих слів»
Кожен з учнів має обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку долоні написати своє ім'я. Потім учень передає свій аркуш сусідові праворуч, а сам отримує малюнок від сусіда ліворуч. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку привабливу, на їхню думку, рису її власника (наприклад: «ти дуже добра», «ти завжди заступаєшся за слабших», «мені подобається твій одяг»). Аркуш повертається до власника. Коли робота завершена, вчитель збирає малюнки і зачитує написи, а група має здогадатися, кому вони призначені. Мета вправи – розвиток навичок спілкування.
3. Вправа асоціативний ряд «Толерантність»
Учасники називають характеристики людини, що асоціюються з поняттям толерантності і починаються з букви вертикального рядка. Мета вправи – пересвідчитися, чи діти правильно трактують поняття «толерантності».
Т — терпимість
О — оптимізм
Л — любов
Е — ентузіазм
Р — рівність
А — активність
Н — ніжність
Т —тактовність
Н — ніжність
І — ініціативність
С — співчуття
Т — терпіння
Ь –
4. Вправа «Я-висловлювання» та«Ти-висловлювання»
Вчитель чи психолог пояснює дітям різницю між Я-висловлюванням (Мені не подобається, що ти не записав домашнє завдання) і Ти-висловлюванням «Ти знову домашку не записав!». Запропонуйте дітям ситуації, які вони можуть розіграти в парах. наприклад, таку: «Ти домовився з другом зустрітися на вулиці. Він запізнився на 20 хвилин. Ти змерз і сердишся». Поясніть, що для толерантної комунікації варто застосовувати «Я-висловлювання».
5. Експрес-діагностика «Що означає бути толерантною особистістю?»
В анкетах учасників та у ведучих на плакаті записано риси толерантної особистості. За підсумками всіх анкет формується уявлення групи про толерантну особистість. Мета вправи – звернути увагу дітей на риси характеру, які притаманні толерантній особистості, і прорефлексувати над тим, чи вони є толерантними.
Анкета «Риси толерантної особистості»
Риси толерантної особистості | Риси, що є в мене | Три головні риси толерантної особистості | Уявлення групи про толерантну особистість |
Інтерес до людей |
|
|
|
Уміння слухати |
|
|
|
Уміння співпереживати |
|
|
|
Терпимість |
|
|
|
Альтруїзм |
|
|
|
Тактовність |
|
|
|
Почуття гумору |
|
|
|
Повага до інших |
|
|
|
Відмова від тиску і насильства |
|
|
|
Визнання прав інших на свої погляди |
|
|
|
Прийняття інших такими, які вони є |
|
|
|
Взаєморозуміння на основі згоди |
|
|
|
6. Карусель «Приємна розмова»
Учасники, поділені на дві групи, стають обличчям один до одного (зовнішнє й внутрішнє коло) за принципом «каруселі». Тренер дає приклади ситуацій, які необхідно програти.
Ситуація А. Перед вами людина, яку ви зовсім не знаєте, бачите її вперше, але вам дуже потрібно дізнатися, як проїхати в якесь місце в місті, де ви знаходитеся вперше.
Ситуація Б. Перед вами людина, яка вам дуже подобається. Ви давно хотіли поговорити з нею.
Ситуація В. Перед вами людина, яка чимось засмучена і ніяк не може заспокоїтися. Підійдіть до неї, почніть розмову, заспокойте її.
При переході до кожної наступної ситуації учасники по сигналу тренера роблять крок ліворуч (праворуч) за годинниковою стрілкою. У такий спосіб кожен учасник має можливість програти ситуацію кілька разів з різними людьми і проявити емпатію в різних ситуаціях.
7. Експрес-спілкування «Приємна розмова»
Під час цієї вправи учасникам необхідно кидати один одному м’яч і говорити вислів, що починається словами «Мені в тобі подобається...». Через 5-7 кидків вислів замінюється «Нас із тобою поєднує...».
Проговоріть з дітьми, яку частину вправи було легше виконувати, що відчували під час виконування першої та другої частини вправи. Мета вправи – розвиток навичок спілкування, підвищення самооцінки.
8. «Бджоли»
Всім учасникам пропонують встати колом і заплющити очі. Потім ведучий каже: «Уявіть собі сонячний ранок. Ви — бджоли. Вилітаєте на галявину й дзижчите. По моїй команді «Бджоли, у вулик» ви із заплющеними очима повинні стати в рівне коло». Вправа повторюється кілька разів. Вона спрямована на закріплення почуття згуртованості й довіри в групі.
9. Гра-розминка «Австралійський дощ»
Учасники стають у коло. Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно! Мета цієї вправи – психологічно розвантажити учасників і буде доречною для закінчення заняття.
- В Австралії піднявся вітер. (Ведучій тре долоні).
- Починає крапати дощ. (Клацання пальцями).
- Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях).
- Починається справжня злива. (Плескання по стегнах).
- А ось град – справжня буря. (Тупіт ногами).
- Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах).
- Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).
- Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями).
- Тихий шелест вітру. (Потирання долонь).
- Сонце! (Руки догори)
неділя, 13 листопада 2022 р.
Тиждень толерантності 2022
У рамках відзначення Міжнародного дня Толерантності
та з метою формування в учнів загальнолюдських моральних цінностей,
задля пропаганди принципів терпимості та розвитку толерантних настанов усіх учасників освітнього процесу,
з 14 листопада по 18 листопада 2022 року в Шосткинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 пройде «Тиждень Толерантності».
13 листопада-день доброти
субота, 12 листопада 2022 р.
Хімія щастя
вівторок, 8 листопада 2022 р.
Що таке кліпове мислення?
Розвиток телебачення і, особливо, Інтернету, призвів до того, що нинішнє молоде покоління все менше мислить логічно, сприймаючи отриману інформацію поверхово та фрагментарно. Фахівці навіть говорять, про новий феномен сучасності — кліпове мислення.
Які особливості цього типу мислення? Що призвело до його виникнення та як запобігти негативним наслідкам, до яких воно призводить?
Пропонуємо знайти відповіді в нашій статті.
Що таке кліпове мислення?
Термін «кліпове мислення» з’явився в середині 1990-х років, і спочатку означав здатність людини сприймати світ через короткі яскраві образи і послання теленовин або відеокліпів. Цим воно принципово відрізняється від понятійного (словесно–логічного) мислення, де використовуються поняття та логічні конструкції, а не образи.
Взагалі, слово «clip» перекладається з англійської як «відсікання; фрагмент, нарізка». Вирізаючи основні моменти і складаючи їх у загальну історію, монтажник кліпів полегшує глядачу розуміння і показує загальну картину, не заглиблюючись у запропоновану тему.
Кліпове мислення працює за тими ж принципами, що й відеокліпи, тобто людина сприймає навколишню дійсність як послідовність не пов’язаних між собою явищ, а не як цілісну картину. Мозок просто не встигає збудувати логічний ланцюжок, а отримана інформація швидко забувається, звільняючи місце для нової.
- «Дітям і молоді, у яких переважає кліпове мислення, складно аналізувати будь-яке явище, бо на жодному з них їхня увага не фокусується надовго. Місце одного миттєво займає інше» — пояснює психолог Марина Маншиліна
Із кліповим мисленням світ перетворюється на калейдоскоп різних, не пов’язаних між собою уламків інформації. Діти звикають до того, що образи в їхній голові постійно змінюють один одного і постійно вимагають нових.
Що призвело до виникнення кліпового мислення?
У 2010 р. російський філософ і культуролог К. Г. Фрумкін виділив 5 основних причин появи кліпового мислення:
- Розвиток сучасних технологій.
- Необхідність сприймати великий обсяг інформації.
- Багатозадачність.
- Прискорення ритму життя іспроби встигнути за ним, щоб бути в курсі подій.
- Зростання демократії тадіалогічності на різних рівнях соціальної системи (проповідь перетворилася на дискусію, риторика — на діалектику).
Фахівці стверджують, що кліповий тип мислення передусім притаманний поколінню Y (народженим після 1981 року) та, ще більшою мірою, поколінню Z (народженим після 1994 р.) — молоді, що виросла під впливом цифрової революції.
Адже більшість сучасних серіалів, фільмів і мультфільмів створюються саме для кліпового споживача. Сцени в них йдуть маленькими блоками, часто змінюючи один одного без логічного зв’язку. Преса наповнюється короткими текстами, в яких автори лише окреслюють контури проблем. Телебачення подає новини, які між собою не пов’язані, потім рекламу, ролики якої теж ніяк один до одного не відносяться. У результаті людина, не осмисливши одну тему, переходить до споживання іншої.
Школа, по суті, теж прищеплює учням кліпове мислення, хоч і використовує в своїй практиці підручники, що містять багато текстової інформації.
Сімейний психолог Оксана Олейник пояснює:
- «Оскільки інформації дуже багато, їїподають, як правило, шматками, вирваними з контексту. Через потужний інформаційний потік та колосальний обсяг знань, який діти мають засвоїти, немає змоги прожити цю інформацію й докопатися до суті. Вона засвоюється дуже поверхнево. Це основна причина розвитку кліпового мислення.»
Чим небезпечне кліпове мислення?
До негативних наслідків кліпового мислення спеціалісти відносять:
- Неможливість тривалої концентрації уваги та зниження здатності до глибокого логічного аналізу
У володаря кліпового мислення спроможність аналізувати помітно знижується, оскільки будь-яка інформація не затримується надовго в його свідомості і швидко змінюється новою. А такі властивості мислення, як аналіз, виділення головного, уміння робити узагальнення і висновки, поступово стають непосильним завданням для людини.
- Послаблення здатності доспівпереживання
Жорстокість і насильство, які щоденно поглинають люди з екранів телевізорів та Інтернету, поступово підвищують поріг людської чутливості до переживань інших. Крім того, перебуваючи в постійному інформаційному потоці, ми просто не встигаємо заглиблюватися у власні емоції. Звісно, в моменти гучних трагедій, люди починають співчувати і співпереживати загиблим, однак «градус співчуття» через незначний проміжок часу різко падає, адже за цей час через свідомість людей пройшли тонни нової інформації.
- Зниження рівня успішності йкоефіцієнту засвоєння знань
В усьому світі вчителі б’ють на сполох через те, що діти дуже мало читають, часто не розуміють змісту прочитаного. Учні швидко забувають те, чого їх навчили зовсім нещодавно. Так, в процесі одного з експериментів старшокласникам запропонували відповісти на ряд запитань з програми попередніх класів. Результати показали, що коефіцієнт засвоєння знань у школярів становить 10-30%.
- Підвищення сприйнятливості доманіпуляцій та впливу
Захоплюючись сприйняттям короткострокової інформації, люди не заглиблюються в її суть, тому стають чутливими і сприйнятливими до різних маніпуляцій.Тож у наш час потужним інструментом продажу стала реклама. Вона апелює до наших емоцій, а не здатності аналізувати інформацію, і, як наслідок, ми частіше робимо непотрібні покупки. Подібні технології впливу використовують політики у своїх передвиборчих кампаніях.
Чи має кліпове мислення позитивні наслідки?
Кліпове мислення — досить складне й неоднорідне явище, тож, поряд з негативними, воно й має позитивні сторони. До них відносять:
- Прискорення реакції
Життя стало настільки динамічним, що вимагає миттєвого включення та вміння швидко зорієнтуватися серед навали інформації. А кліпове мислення дозволяє швидше реагувати на будь-які стимули та зміни.
- Захист мозку від інформаційного перевантаження
Багато фахівців називають кліпове мислення механізмом адаптації до розвитку інформаційних технологій. Свідомість сучасної людини підлаштовується під необхідність реагувати на терабайти інформації, яка існує навколо нас.
- Розвитокбагатозадачності
Американський психолог Ларі Розен в книзі «Я, мій простір і я: виховання мережевого покоління» зазначає, що сильна сторона «покоління Інтернету» (Internet Generation) — розвиток здатності до багатозадачності. Такі люди можуть одночасно слухати музику, спілкуватися в чаті, «серфити» в Інтернеті, редагувати фото й робити уроки або працювати.
Дитячий психолог Євгеній Мірошниченко зазначає:
- «Коли діти виростуть, тозроблять з цим кліповим мисленням великі відкриття. Вони інакше сприймають цей світ. Це мислення фрагментарне, немає системності, але, тим не менше, навіть таке калейдоскопічне сприйняття дозволяє дитині зібрати з уламків картину світу. Завдання дорослих — допомогти зробити її реалістичною, цілісною, несуперечливою, додати глибини.»
Як боротися з мінусами кліпового мислення?
Все-таки формування цілісної особистості, якій би було притаманне як послідовне, так і кліпове мислення, можливе.
Сімейний психолог Оксана Олійник зазначає, що
- «у80% це залежить від родини, й що молодша дитина, то більше інформації вона черпає саме із сім’ї. Якщо в родині є традиції, які передаються, цінності, можливість відкрито говорити про проблеми, підтримка, тоді такі діти менше стикаються з негативними наслідками кліпового мислення».
Зокрема, дуже важливо, щоб у перші 8–10 років дитина розвивалася творчо: малювала, співала. Музика дає змогу вчитися проживати емоції, аналізувати, сприяє цілісному розвитку мислення, бо впливає на гармонійний розвиток обох півкуль головного мозку. А малювання дає змогу більш споглядально сприймати світ.
Крім того, для боротьби з негативними сторонами кліпового мислення можна використовувати такі способи:
- Метод парадоксів
Пошук парадоксів і суперечностей викорінює споживацьке ставлення до інформації і вчить розмірковувати. Так, коли вчитель озвучує два взаємовиключні твердження, як правило, учні замислюються. Наприклад: Бетховен писав грандіозні симфонії, але при цьому був глухим. Як це пояснити?
- Читання художньої тафілософської літератури
На відміну від телебачення, де сприйманням глядача управляють, при читанні художньої літератури людина створює образи самостійно. До того ж, вважається, що через філософські праці можна навчитися будувати ланцюжок від загального до приватного. Тож дітей потрібно привчати до читання. А для закріплення прочитаного спеціалісти рекомендують обговорювати зі своєю дитиною прочитаний матеріал, щоб вона вчилася аналізувати його і встановлювати зв’язки між явищами.
- Дискусії іпошук альтернативної точки зору
Щоб глибоко й послідовно мислити, потрібно аналізувати і розуміти позиції людей із протилежними поглядами. Обговорення та участь у дискусійних клубах та круглих столах покращує здатність до критичного мислення, розвиває вміння й бажання думати.
- День відпочинку від інформації
Обмежити себе у споживанні інформації — мудре рішення в епоху інформаційного буму. Експерти пропонують запровадити особистий «День відпочинку від інформації», протягом якого не можна нічого дивитися або читати. Споживання замінюється творенням і творчістю: можна писати, малювати, спілкуватися офлайн.
В інші дні важливо стежити за способом поглинання інформації. Наприклад, хоча б частково замінити безконечне перемикання каналів («зеппінг») чи гортання новин у соцмережах на перегляд повноцінних фільмів (а краще театральних вистав) і тривале читання великих текстів.
Потрібно розуміти, що кліпове мислення — це неминучий наслідок розвитку сучасного суспільства, у якого є як плюси, так і мінуси. Захищаючи нашу психіку від перевантажень, воно стає на заваді вмінню концентруватися і аналізувати інформацію.
Тож, виховуючи дітей у сучасному суспільстві, ми маємо постійно відшукувати баланс між кліповістю та зосередженістю, поєднувати полярності, що виключають та доповнюють одна одну. А ще потрібно зрозуміти, що, дозволяючи своїм дітям годинами сидіти за комп’ютерами, планшетами та айфонами, ми готуємо для них не найкраще майбутнє. Адже, не вміючи аналізувати інформацію, дуже складно стати успішною людиною.
понеділок, 7 листопада 2022 р.
15 коротких мультфільмів про турботу, емпатію, чесність, справедливість, віру в себе...
Дитина гризе нігті, смокче палець – що з цим робити батькам
- тілесних ігор, особливо обіймашок і всього, що нагадує обійми. Обійми – це проєкція «матки». Грати в хованки, в немовлят, будувати халабуди чи будь-що, що створює кордони, і т. д.
- Малювати пальчиковими фарбами.
- Давати пити з трубочки, з поїлки.
- Разом готувати їжу.
- Іноді працює парадоксальний метод – зробити смоктання пальців не тільки дозволеним, а обов’язковим. Я виписувала рецепт з печаткою – «в понеділок з 15.00 до 15.15 смоктати з прицмокуванням великий палець правої руки. Вівторок – з 16.00 до 16.15 – смоктати з прицмокуванням вказівний палець лівої руки й так далі. Для батьків це серйозне випробування, для дітей – парадоксальна психотерапія.
- Гратися з водою і в воді.
Дивні питання для дорослого:
- Що – кого хочеш повернути – всмоктати, увібрати?
- За ким сумуєш?
- Хочеться згорнутися в калачик?
- Що для тебе ніжність?
Кусання нігтів
Форма аутоагресії і ретрофлексії – дитина гризе нігті, замість того, щоб «вкусити», показати зуби.
Дитина з таким симптомом часто гіпервідповідальна і чутлива, боїться зробити боляче іншим, сказати «не те», образити, сором’язлива, самокритична. Вона часто бере відповідальність за почуття своїх батьків. Боїться їх засмутити, боїться зробити помилку, не виправдати очікувань.
Може іноді говорити тихо і невиразно. Їй складно сказати ні. Пригнічує природні агресивні імпульси. Часто не може сказати, чого хоче і не хоче. Не дозволяє собі помилятися. Їй складно розслабитися. Може скривлюватися спинка, як ніби на плечах лежить вантаж. Відчуває часто страх і почуття провини.
Кусанням нігтів проявляються невисловлені слова, самоїдство, контроль.
У нігтьовому ложі є точки – проєкція різних етапів нашого розвитку. Іноді дитина «стимулює», витягуючи або кусаючи, «точку зачаття, народження … У цієї ж дитини можуть бути часті ларингіти, ангіни, бронхіти.
Що робити:
- Знизити тиск. Зняти з дитини відповідальність за свої почуття і вою нереалізованість.
- Вчити й дозволяти говорити «ні».
- Стимулювати робити самій вибір і заохочувати цей вибір.
- Розповідати про свої помилки зі сміхом.
- Самі дозволяйте собі дуріти й радіти.
- Грати в псевдоагресивні ігри (де є «руйнування»). Тягнути ротом хустку, як собачки, гарчати, гавкати один на одного, гризти сухарі, яблука, штовхатися.
- Співати, кричати, проявлятися в будь-якій творчості, плюватися в ціль з трубочки.
- Ліпити з глини, пластиліну, грати з кінетичним піском, крупами, переливати рідини.
- Масаж тіла і рук.
- Грати в рольові ігри, ходити в театральні студії.
- Дозволяти говорити «Моє!».
+ Все, що було написано під час смоктання пальців.
Дивні запитання дорослим:
- Ти самоїд?
- За що себе «їси»?
- Кого хотів би вкусити?
- Коли дозволяв собі «показувати зуби»?
Звичайно, у кожної людини свої симптоми і їх причини, і вираженість цих симптомів і причин. Звичайно, психологи все ускладнюють і без них он скільки поколінь виросло. І, звичайно, замість всього написаного, легше крикнути, вдарити або намазати пальці зеленкою.
Добрих дорослішань!